Будинку й стiни допомагають
Я хочу жити в просторому двоповерховому будинку з бiльшими вiкнами з
рiзьбленими лиштвами. На даху обов'язково повинна бути яскраво-червона
черепиця, а на ковзанi, як у казках Пушкiна, я посаджу пiвня, якого сам
вирiжу й прикрашу в самi неймовiрнi, яскравi кольори. Навколо будинку я
обов'язково посаджу березу, ялину й каштан. А перед будинком у мене буде
великий палiсадник, не тiльки для мене й моєï сiм'ï, але
й для бджiл. У будинку, на першому поверсi, у мене буде розташовуватися
простора кухня, обладнана сучасною технiкою, зал, де обов'язково буде
камiн i вся сiм'я буде грiтися бiля нього холодними вечорами.
Поруч буде перебувати кiмната-бiблiотека, а в нiй — росiйська,
украïнська, закордонна класика, лiтература про полiтика й спорт,
про тварин, по кулiнарiï. Я неодмiнно обладнаю кiмнату для занять
спортом сучасними тренажерами й мiнi-басейном. На другому поверсi в мене
буде комп'ютерна кiмната, у якiй ми iз братом зможемо робити уроки.
Спальнi для нас i мами з татом вiкнами будуть виходити на схiд, щоб
вставали з першими променями сонця. Стелi в будинку будуть високими, на
стiнах я повiшу репродукцiï картин вiдомих художникiв або гобелени.
Меблi я поставлю м'яку, обтiчних форм, низьку, не мазку, тому що в
будинку обов'язково буде жити собака. Я хочу, щоб у будинку було два
телевiзори: один — у вiтальнi, другий — у комп'ютернiй
кiмнатi. Тодi ми iз братом зможемо дивитися мультики або фантастику в
той час, коли мама дивиться телесерiал або тато зацiкавився спортивними
новинами. Мiй будинок буде бiльшим, теплим i затишним. Його дверi будуть
завжди вiдкритi для друзiв
називали дитячiй. Це була моя кiмната, мiй куточок самоти, моя мiцнiсть.
Над лiжком на коврике ворушив вусами й рухав вухами сiрий зайка,
клишавий ведмедик простягав йому лапу, а покритi пухнатим снiгом ялинки
дивилися на них, як би схвалюючи дружбу лiсових звiрiв. I таким
спокоєм вiяло вiд цiєï картини-килима, що при спогадi
про неï йдуть кудись неприємностi, настрiй кращає, а я
сам — добрiше й радiснiше. Адже це мiй рiдний будинок
Рiднi стiни — це щасливi посмiшки батькiв, що оточують мене
любов'ю й спокоєм, це ласкавi бабусинi руки, що гладили мене по
волоссях або пропонували дивно смачний гарячий пирiжок Спокiй рiдного
будинку й кожного його куточка — це та тиха заводь, у якiй я можу
вкритися й подумати про час i про себе, проаналiзувати своє
поводження в критичнiй для мене ситуацiï. I чомусь спокiй рiдних
стiн приводить до впевненостi, вiдсiваються емоцiï, я дивлюся на
себе як би з боку й думаю: Адже я був не прав. Коштувало порахувати до
десяти, i мовчання допомогло б менi стримати себе й не скривдити мого
гарного друга.
Рiднi стiни — це ласкава мамина рука в мене на чолi, а чоло
жаркий, голова кружляється, температура пiднiмається, i лише
десь далеко теплiє думка: Мама поруч, от ïï рука,
виходить, Усе буде добре.
А ранком сонячний зайчик пестить моï щоки, зайчик на килимi, на
стiнцi, ворушить вухами, добрий ведмедик простягає йому волохату
лапу, а снiжнi галузi ïли посмiхаються: От бачиш, всi добре, ти
майже здоровий.
Коли-небудь у мене буде своя сiм'я, але так добре, як у рiдних стiнах,
менi не буде нiде, тому що тут тепло батькiвського вогнища, зачарування
дитячих снiв, це тот дах, пiд яким завжди можна знайти розумiння,
пiдтримку й допомогу. Рiднi стiни огортають тебе теплом i комфортом,
говорять iз тобою по-дружньому, по-доброму, з пещенням i нiжнiстю. I
менi хочеться створити таку сiм'ю й мати такий будинок, щоб i моïх
дiтях було в ньому тепло й затишно.
У стiнах рiдного будинку завжди можна знайти розумiння й пiдтримку. Коли
я буваю в гостях, те, як би добре менi там не було i як би не було
пiзно, я завжди прагну додому — будинку й стiни допомагають
— i менi легшає, спокiйнiше, усе ладиться й виходить саме
собою. У гостях добре, а будинку краще, — говорить росiйське
прислiв'я, i я iз цим згодний цiлком i повнiстю.
