Змiст вiрша Єсенiна — Нiч

Мiй голос для тебе й ласкавий i млосний
Тривожить поздное молчанье ночi темноï
Бiля ложа мого сумна свiча
Горять; моï вiршi, зливаючись i дзюрчачи, Течуть, струмки любовi,
течуть, повнi тобою
У тьмi твоï очi блищать передi мною,
Менi посмiхаються, i звуки чую я:
Мiй друг, мiй нiжний друг… люблю… твоя… твоя!..