Змiст нарису Паустовского Нарис Алмазна мова

Немає таких звукiв, фарб, образiв i думок — складних i
простих, — для яких не найшлося б у нашiй мовi точного вираження.
К. Г. Паустовский. Епiграф обраний мною не випадково, тому що вiн ясно
вiдбиває й суть добутку К. Г. Паустовского Алмазна мова , i суть
мого твору, у цьому випадку рецензiï. Я думаю, що цей добуток
звернений або, краще сказати, адресовано всiм молодим людям. Адже вони,
як нiхто iншоï, мають потребу в поповненнi знань рiдноï мови.
Оскiльки багато хто не вмiють правильно говорити, найчастiше такими
людьми виявляються самi носiï мови
Добуток Алмазна мова носить науковий характер, тому що автор у цьому
нарисi розкриває iсторiю створення росiйськоï мови й вiдбиття
рiзних явищ природи завдяки росiйському мовi
Паустовский у своєму добутку поставив мету: донести до свiдомостi
молодих людей всю красу, багатство росiйськоï мови. Епiграф,
обраний автором, як не можна краще вiдбиває суть добутку, а сама
назва Алмазна мова говорить про змiст нарису
Автор поставив тут ряд питань: що буде iз суспiльством, якщо люди
починають забувати рiдну мову; яким буде держава, якщо нацiï
втратить свою особу, тобто рiдна мова; на якiй базi стануть
ґрунтуватися знання пiдростаючого поколiння? Але на цi питання
вiдповiдi ще не знайденi, тому автор поставив перед собою завдання
знайти iстину. Для цього потрiбно, щоб нацiï, люди усвiдомили всю
важливiсть збереження своïх традицiй, а сама головне — мова
Люди повиннi розумiти, що без збереження мови нацiï почне
вироджуватися, а це вкрай небажано. Адже росiйська мова сама багата мова
у свiтi, у ньому дуже багато гарних слiв. Це потрiбно зрозумiти й
постаратися зберегти нашу рiдну мову вiд умирання
Тепер давайте розберемося, що ж являє собою росiйську мову, у чому
полягає його краса
Паустовский у добутку пише про те, що в росiйськiй мовi багато слiв, якi
можуть охарактеризувати те саме явище. Вiн також проводить паралель мiж
росiйською мовою й природою
Наприклад, дощ. Вiн може бути рiзних видiв: обложним, що мрячать,
грибним, слiпим, смуговим i так далi. Але одна справа знати це на
словах, i зовсiм iнше вiдчути на собi, тобто випробувати це. Тодi слова
наповняться силою й можна буде вiдчути те, про що говориш. У цьому, я
вважаю, i полягає вся сила росiйськоï мови. Адже не можна
об'єднати разом мову й природу нi в якiй iншiй мовi, а в
росiйськiй мовi це можливо, тому що природа вiдбиває красу мови:
наскiльки гарна природа Росiï з лiсами, рiками, полями, настiльки ж
гарна росiйська мова з розмаïтiстю слiв. Це й доводить нам
Паустовский у своєму добутку Є ще один спосiб зрозумiти
значення й змiст слiв — це гра ними. Паустовский у такий спосiб
розбирає слово джерело . Вiн вiд своєï особи
розповiдає нам iсторiю про лiсничого, що перебуває на
прямого зв'язку iз природою, але якого займають простi росiйськi слова.
Цього разу його залучило слово джерело, i, розбираючи його, вiн виходить
на такi слова, як Батькiвщина, народ, рiдня i так далi. Простi слова цi
вiдкрили менi найглибших корiнь нашоï мови, — пише автор
Це ще раз доводить, що росiйський мова могутнiй i гарний. Ми
розумiємо, що в кожного слова є своïх корiнь i є
глибокий змiст, що на перший погляд навiть не видний. Але якщо частiше
замислюватися над словами, це вiдкриє ïхнiй змiст, i ми вже
будемо вимовляти слова не машинально, а вдумуючись у те, про що мова
йде, i вловлювати не поверхневий змiст, а глибокий. Це є рiшенням
поставленоï нами проблеми, це шлях до вiдродження нацiй
Адже як зараз забруднений наша мова такими словами, як, наприклад,
клево. А це одне слово замiнило цiлий ряд слiв, у якому кожне слово несе
свiй особливий змiст! Наприклад, чудово, чудово, добре, здорово, красиво
i так далi. Цей ряд можна було б продовжувати до нескiнченностi
А скiльки слiв ми чуємо щодня по радiо й телебаченню, але ми не
чуємо нормального чистого росiйського мовлення! Диктори, ведучi
найчастiше роблять такi грубi помилки, що часом здається, що мова
наш перебуває на гранi зникнення. А хто винуватий у всiм цьому?
Звичайно ж самi люди. Зараз рiдко можна зустрiти людини, що говорив би
правильно, я маю на увазi чиста росiйська мова без усяких слiвець. Адже
наша мова такий гарний i богатий, тому вiн повинен бути для росiйських
людей гордiстю
Що ж потрiбно робити для того, щоб росiйська мова не зникала? Це питання
також пiдняло у своєму добутку Паустовский. Вiн писав про те, що
потрiбно вивчати рiдну мову
Проблеми росiйськоï мови цiкавили також i iнших росiян класикiв.
Про це у своïх добутках, нарисах, статтях писали такi письменники,
як Бєлiнський , Карамзин, Радищев, Тургенєв ,
Достоєвський. Всi вони призивали берегти росiйську мову, як
святиню. Це слова И. С. Тургенєва. Також вони призивали не
використати в нашому мовленнi iншомовнi слова, тому що наша мова такий
богатий i гнучкий, навiщо нам брати слова в тих, хто бiднiше нас?
Добуток К. Г. Паустовского Алмазна мова повчально, оскiльки воно
призиває нас замислюватися над мовою. Автор показав нам всю красу
мови, його складу, порiвнює його iз природою й говорить, що вони
взаємозалежнi
Менi цей добуток сподобався, тому що воно змусило мене задуматися над
своïм мовленням. Але добре б було, якби про це задумалися всi, а не
тiльки молодi люди. Адже дуже важливо те, як ми говоримо й що ми
говоримо. Але якби так думали все…
Закiнчити я хочу словами К. Г. Паустовского з рецензируемого тексту:
Народ, що створив таку мову, — щасливий народ.