Ресничние хробаки
Хробаки є одними з найдавнiших i найпоширенiших тварин. У рiзнийчас ïхнiм вивченням займалися такi вченi, як нiмецький бiолог
Геккель (Haeckel) ернст (16.2.1834, Потсдам, — 9.8.1919, Йена),
швейцарський зоолог Ланг (Lang) Арнольд (18.6.1855, Офтринген, кантон
Ааргау, — 30.11.1914, Цюрiх), росiйський зоолог Ульянин Василь
Миколайович (17(29).9.1840, Петербург, — 1889, Варшава), радянськi
зоологи Насонов Микола Вiкторович (14(26).2.1855, Москва, —
11.2.1939, там же), Беклемишев Володимир Миколайович (22.9(4.10).1890
— 4.9.1962, Москва), Iванов Артемiй Васильович (р. 5(18).5.1906,
Молодечно). Вивчення хробакiв актуально й сьогоднi
1.Загальне визначення
Хробаки (Vermes) — це великий i рiзноманiтний тип безхребетних
тварин, з подовженим трубчастим, круглим або плоским мягкокожим тiлом.
Органи руху в хробакiв не членистi або ïхнi зовсiм немає;
тiло голе або покрите голками, щетинками, вiями. Шкiра деяких видiв
хробакiв видiляє слиз або вапно для трубок. У багатьох хробакiв
простi очi, м'якi нитки на головi або членистi нитки й стяжки. Деякi
хробаки мають органи подиху й судинну систему, глисти дихають i
харчуються поверхнею шкiри. Деякi хробаки народжують живих дитинчат,
багато хто несуть яйця, iншi розмножуються розподiлом. Багато хробакiв
раздельнополи, iншi гермафродити. Майже всi хробаки харчуються животн.
пищею, багато паразитiв. Хробаки пiдроздiляються на 7 класiв: 1) плоскi
хробаки (загони: ресничние хробаки, сосальщики й стрiчковi хробаки), 2)
немертини, 3) круглi хробаки, 4) колючеголовие, 5) щетинкочелюстние, 6)
кiльчастi й 7) коловертки
2.Ресничние хробаки
Ресничние хробаки , турбеллярии (Turbellaria), клас плоских хробакiв,
найбiльш примiтивна група двосторонньо-симетричних тварин. Тiло (довжина
вiд часток мм до 35 див) веретеновидное, краплi-, листо- або
стрiчкоподiбне; покрито ресничним епiтелiєм (звiдси назва). У
дрiбних форм реснички служать для пересування, великi форми
пересуваються за допомогою скорочень мускулатури. Порожнина тiла
вiдсутнiй, промiжки мiж внутрiшнiми органами заповненi паренхiмою.
Ротовий отвiр мiститься на черевнiй сторонi або в серединi тiла, або на
передньому або на задньому його кiнцi й звичайно веде в мускулисту
глотку. У примiтивних (бескишечние) травлення вiдбувається в
особливих травних клiтках або в порожнинах паренхiми; в iнших ресничние
хробакiв є мешковидний або розгалужений кишечник без
заднепроходного отвору. Органiв кровообiгу немає. Подих шкiрне.
Органи видiлення — протонефридии — у примiтивних ресничних
хробакiв вiдсутнi. Нервова система в нижчих ресничних хробакiв
дифузiйного типу, лежить у товщi шкiрного епiтелiю; у бiльше
високоорганiзованих складається з головних нервових вузлiв i 1-6
пара поздовжнiх стовбурiв, з'єднаних поперечними перемичками.
Органи почуттiв: ока, нюховi ямки, дотикальнi щетинки й джгути, iнодi
орган рiвноваги — статоцист. Ресничние хробаки гермафродити. У
багатьох ресничние хробакiв частина яєчникiв перетворена в
желточники, що видiляють желточние клiтки, що служать для харчування
зародка. Розвиток у бiльшостi ресничние хробакiв пряме, але в частини
многоветвистокишечних є характерна мюллеровская личинка. Для
деяких ресничние хробакiв характерно, крiм полового, безстатеве
розмноження шляхом поперечного розподiлу. Клас ресничних хробакiв
включає 11-12 загонiв (близько 3000 видiв). Поширенi в морях i
прiсних водах у всiх широтах; у вологих тропiчних лiсах живуть наземнi
планарии. Бiльшiсть ресничних хробакiв хижаки, деякi морськi форми
паразитують в иглокожих, молюсках i iнших тваринах. Самi примiтивнi
ресничние хробаки — бескишечние турбеллярии й ксенотурбеллиди,
iншi загони вiдбулися вiд близьких до них форм
По будовi кишкового каналу ресничние хробаки пiдроздiляються. на
прямокишковi й ветвистокишечних
3.Пiдзагони ресничних хробакiв
Прямокишковi (Rhabdocoela) хробаки є пiдзагоном ресничних хробакiв
або турбеллярий. Дрiбнi форми iз прямим, нерозгалуженим кишечником, що у
деяких випадках не має певних стiнок (група бескишечних);
гермафродити. У деяких сiмействах улiтку розмноження вiдбувається
лише бесполовим розподiлом. Пiдроздiляються на: бескишечних, властиво
прямокишкових i Alloiocoela
Ветвистокишечние (Dendrocoela) хробаки — це пiдзагiн ресничниххробакiв (Turbellaria). Вони вiдрiзняються древовидно розгалуженим
кишковим каналом i способною вивертатися глоткою. Ветвистокишечние
хробаки дiляться на 2 групи: трехветвистих (Triclada), у яких ковтка
веде в 3 галузi кишечника, i многоветвистих (Polyclada)- ковтка веде в
центральну порожнину, вiд якоï в усi сторони вiдходять галузi
кишечника. Triclada — переважно прiсноводнi форми, найпоширенiшi
такi ïхнi представники, як Planaria torva i Dendrocoelum lacteum.
Polyclada — морськi форми, вони дуже рiзноманiтнi по фарбуванню й
величинi
4.Представники класу ресничних хробакiв Планарии , група безхребетних з
пiдзагону Tricladida класу ресничних хробакiв. планарии вiдрiзняються
великими розмiрами (довжина тiла до 35 див). Поширенi по всiй земнiй
кулi. Живуть у прiсних водах, рiдше — у морях, а в тропiках
— i на ґрунтi. Харчуються дрiбними безхребетними. Риби
планарий не ïдять, тому що в ïхнiй шкiрi є отрутнi
залози
Темноцефали (Temnocephalida), загiн ресничних хробакiв, по iншiй системi
— клас плоских хробакiв. Темноцефали живуть на тiлi прiсноводних
ракоподiбних, молюскiв i черепах, не заподiюючи ïм шкоди. Сплощене
тiло (довжина вiд 0,2 мм до 14 мм) звичайно постачене декiлькома
щупальцями. Темноцефали є гермафродитами, тобто одностатевими.
Вони вiдкладають яйця на поверхню тiла хазяïна. Близько 50 видiв;
живуть переважно в Пiвденнiй пiвкулi, 1 вид — на Балканах
Удонеллиди (Udonellida), група плоских хробакiв, относимая колись до
моногенетическим сосальщикам, потiм видiленого в окремий клас типу
плоских хробакiв, нинi розглянута як один iз загонiв ресничних хробакiв.
Тiло удонеллид цилiндричне, довжина до 3 мм. На передньому кiнцi пари
залiзистих органiв, на задньому — дисковидная клейкий присосок без
гачкiв. Живуть як комменсали на тiлi паразитичних веслоногих
ракоподiбних (сiмейство Caligidae), що живуть, у свою чергу, на тiлi й
зябрах морських риб (переважно сiмейства камбал). Удонеллиди —
гермафродити. Великi овальнi яйця прикрiплюють групами до тiла
хазяïна довгою стеблинкою
Висновок
У данiй роботi ми розглянули загiн ресничних хробакiв (клас плоских
хробакiв). Показали, що представники цього загону поширенi вiд вологих
тропiчних ґрунтiв до прiсноводних водойм i морiв
Ресничние хробаки вiдрiзняються рiзноманiтною будовою й можуть бути як
дрiбними паразитами, так i хижаками, що харчуються дрiбними
безхребетними
Список лiтератури
Лiт.: Беклемишев В. Н.,Посiбник iз зоологiï, т. 1-2, М.-Л., 1937;
його ж, Основи порiвняльноï анатомiï безхребетних, 3 изд., т.
1-2, М., 1964
Догель В. А., Зоологiя безхребетних, 6 изд., М., 1974
Iванов А. В., Мамкаев Ю. В., Ресничние хробаки (Turbellaria),
ïхнє походження й еволюцiя, Л., 1973
