Час i мiсце розмноження земноводних
Пiсля зимовоï спячки всi земноводнi (за рiдкiсним винятком)
скапливаются в прiсних водоймах. Незабаром самки починають вiдкладати
iкру. Однi з них, наприклад, бурi жаби, вiдкладають недалеко вiд берега
водойми — на дрiбних, що прогрiваються дiлянках. Iншi, наприклад,
зеленi жаби, вiдкладають iкру на великiй глибинi, чашi всього серед
водяних рослин . У жаб iкра склеюється в бiльшi грудки, у жаб
— у довгi шнури. Тритони помiщають одиночнi яйця (iкринки) на
листи або стебла водяних рослин. Заплiднення в бiльшостi земноводних
зовнiшнє. При цьому самцi випускають у воду рiдина зi
сперматозоïдами. Пiсля заплiднення в iкринках розвиваються зародки
Земноводнi ставляться до анамнiй, тобто ïхньоï iкринки не
мають амниотической рiдини, це пов'язане з розвитком у водному
середовищi. Але, проте, яйця оточенi, бувають товстим шаром прозорого
студенистого речовини. Ця оболонка має велике значення для
зародка. Вона охороняє зародок вiд висихання, механiчних
ушкоджень, перешкоджає зближенню iкринок мiж собою, тим самим
полiпшуючи доступ кисню, також вона захищає ïх вiд
поïдання iншими тваринами; дiйсно далеко не всi птахи в станi
проковтнути студенистий грудку жаб'ячоï iкри; також сама оболонка
охороняє яйця й вiд нападу риб, молюскiв i водяних комах. Крiм
того, ця оболонка як лiнза збирає сонячнi променi на зародку, що
розвивається. Самi iкринки чорнi, тому добре поглинають тепло
сонячних променiв, необхiдне для розвитку зародка
Розвиток зародка
Пiсля того як зародок закiнчить первiснi стадiï свого розвитку, (це
вiдбувається приблизно через тиждень — у жаб, жаб —
або двi-три — тритони), личинка прориває студенистую
оболонку, харчуючись ïï, i починає вести у водi
самостiйне життя. Личинка має плоску приплющену голiвку, округлене
тiло й веслообразний хвiст, облямований зверху й знизу шкiрястим
плавцем. На головi вiдростають первiснi зовнiшнi зябра у виглядi
деревоподiбних розгалужених вiдросткiв. Через якийсь час, цi зябра
вiдпадають, i замiсть них утворяться внутрiшнi зябра. Тiло ще бiльше
звужується, хвостовий плавець збiльшується, i поступово
починають розвиватися кiнцiвки; у пуголовкiв-жаб виростають спочатку
заднi, а потiм переднi кiнцiвки, у саламандр — навпаки. Пуголовки
харчуються спочатку переважно рослинною ïжею, але поступово бiльше
й бiльше переходять до тваринного. У той же час вiдбуваються змiни й в
органiзацiï всього тiла: хвiст, що спочатку є єдиним
органом руху, у мiру розвитку кiнцiвок втрачає своє значення
й коротшає; кишечник стає коротше й пристосовується до
переварювання тваринноï ïжi; загострюються роговi пластинки,
якими збройнi щелепи пуголовка, поступово зникають i замiняються
теперiшнiми зубами. Всi хвiст, що коротшає, нарештi, — i
пуголовок перетворюється в дорослу жабу
У розвитку мозку й органiв почуттiв земноводних зауважується
велику подiбнiсть iз рибами. Серце утвориться в личинок дуже рано й
негайно ж починає дiяти. Спочатку воно являє собою простий
мiшок, що згодом роздiляється на окремi частини. Аорта проходить у
зябровi дуги й розгалужується спочатку в зовнiшнiх зябрах, а
пiзнiше й у внутрiшнi. Назад кров тече по венi, що йде уздовж хвоста, а
потiм розгалужується на поверхнi желточного мiхура й через
желточние вени вертається назад у передсердя. Пiзнiше поступово
утворяться воротние системи печiнки й бруньок. Наприкiнцi личиночной
стадiï зябровий подих поступово замiняється легеневим;
переднi зябровi дуги перетворюються в головнi артерiï, а середнi
утворять аорту
На початку свого життя земноводнi ростуть дуже швидко, але iз часом рiст
ïх сильно вповiльнюється. Жаби стають зрiлими лише на 4-5
роцi життя, хоча личинки деяких земноводних (аксолотль) досягають
зрiлостi до метаморфоза, але продовжують рости ще 10 рокiв; iншi
досягають своєï теперiшньоï величини лише рокiв в30.
Земноводнi в природi й життi людини
Ще в стародавностi люди використовували отруту жаб i жаб для змазування
стрiл. Як було сказано вище, отрута бiльшостi амфiбiй безпечний для
людини, але для дрiбних тварин i птахiв смертельний. Також деякi отрути
застосовуються вмедицине. Амфiбiï приносять неоцiненну користь
сiльському господарству. Серед шкiдникiв , що знищують урожай прямо на
коренi, перше мiсце належить комахам. Переважна бiльшiсть жаб, квакш,
жаб i саламандр харчується комахами, деякi охоче знищують
молюскiв, нарештi, самi великi амфiбiï не гидують i гризунами.
Вивчення харчових об'єктiв амфiбiй у нашiй краïнi й в усьому
свiтi показало, що в ïжу йдуть переважно шкiдливi комахи. Жаби й
жаби найчастiше поïдають те, що попадається ïм на очi, а
тому що у вогнищах масового розмноження шкiдникiв набагато бiльше, нiж
будь-яких iнших комах, у шлунках амфiбiй вони становлять 80-85%
всiєï з'ïденоï ïжi
Амфiбiï — самi унiверсальнi захисники рослин. По-перше, у них
надзвичайно широкий спектр об'єктiв, що поïдаються охоче,
набагато ширше, нiж у птахiв. У бiльшостi амфiбiй немає харчових
переваг. Ïдять вони всi пiдряд без особливого розбору, аби тiльки
трофей рухався й був ïстiвний. Про це свiдчить досить рiзноманiтне
меню наших пiвнiчних жаб i жаб. Вони охоче ïдять саранових i
довгоносикiв, клопiв, щелкунов, короедов, рiзних жукiв, у тому числi й
колорадського, гусениць совок, п'ядакiв i iнших метеликiв. Значну частку
мисливських трофеïв квакш становлять блошки й жуки-листоеди. Не
вiдмовляються вони й вiд молюскiв. По-друге, амфiбiï, у вiдмiнностi
вiд птахiв, малочутливi до отрут, тому не вiдмовляються вiд отрутних, що
мають неприємний захiд або яскраво, точнiше пугающе пофарбованих
комах. Не вiдмовляються вони й вiд волохатих гусениць, яких переважна
бiльшiсть пернатих ïсти уникає
Також комахоïднi пернатi харчуються лише у свiтлий час доби. Тому в
ïхнi шлунки попадають тiльки тi шкiдники, якi активнi вдень. А жаби
й саламандри полюють у будь-який час доби. Вони приносять помiтну
користь тим, що знищують нiчних комах, недоступних птахам
До числа нiчних ворогiв рослин ставляться злизни. Це всеïднi
iстоти. Вони поïдають жито, пшеницю, конюшину, вику, горох, гарбуз,
моркву, капусту, картоплю, тютюн, мандарини й лимони. Вони проникають у
парники й теплицi, на суничнi плантацiï й бешкетують там, коли
врожай уже дозрiває, i застосовувати хiмiю вже бiльше не можна.
Амфiбiï не чураются слизней, а жаб можна вiднести до числа ïх
найбiльш активних ворогiв
Амфiбiï мисливцi-унiверсали. Деякi з них добувають корм у водi або
з ïï поверхнi. Бiльшiсть жаб i саламандр полюють на землi.
Квакшi й деревнi саламандри, як птаха, знаходять свiй видобуток на
галузях кущiв i в кронах дерев. Дивний мисливський снаряд — мова ,
дозволяє жабам i квакшам вистачати комах прямо на лету. Влiт б'ють
дичина нашi ставковi й озернi жаби, а тропiчнi веслоногие жаби
наздоганяють видобуток у польотi. Багато амфiбiй пристосувалися добувати
ïжа в землi. Загалом, рослини всi цiлком, вiд крони до корiнь ,
перебувають пiд них охороною
Чималу користь приносять жаби, жаби квакшi й саламандри, знищуючи
кровососущих комах — комарiв, мух, ґедзiв i ґедзiв,
якi досаждають нам улiтку. Серед кровожерiв чимало переносникiв
збудникiв таких небезпечних хвороб, як малярiя. Мухи, що живуть у наших
житлах, переносять небезпечних мiкробiв на своïх лапках. На комарiв
i мух активно полюють i дорослi жаби, i молоденькi жабенята, i пуголовки
тритонiв. Жерлянки й водянi жаби знищують личинок i лялечок комарiв
Безумовно, амфiбiï, як i будь-якi iншi хижаки, не в змозi повнiстю
винищити популяцiю якого-небудь шкiдника. Але це вiд них i не потрiбно.
Досить, що вони рiзко знижують чисельнiсть шкiдникiв i втримують
неï на середньому або навiть низькому рiвнi
Вiдсутнiсть терморегуляцiï й у зв'язку iз цим незначну витрату
енергiï дозволяє амфiбiям витрачати на насущнi потреби
органiзму лише 40% енергетичних ресурсiв споживаноï ïжi. Iншi
60% iдуть на побудову власного тiла. У зв'язку iз цим амфiбiï як
продуценти бiомаси значно перевершують теплокровних тварин, ссавцiв i
птахiв. Тому так велика ïхня роль в екологiчних системах. По тiй же
причинi ïх вигiдно розводити й використовувати як харчовий
об'єкт
Багато видiв жаб i саламандр цiлком ïстiвнi й служать чудовим
живильним продуктом. Вони входять у меню жителiв багатьох краïн, у
тому числi i Європи
У деяких краïнах чисельнiсть земноводних, зокрема жаб, через
непомiрний ïхнiй вилов сильно зменшилася. У нашiй краïнi
винищування земноводних заборонене законом У деяких надзвичайно рiдких
випадках амфiбiï можуть заподiювати шкоду. Жаби-Бики завдають
iстотноï шкоди в ставкових господарствах. Iншi види не шкодять
рибному господарству
Бiльшу користь приносять озерна й ставкова жаби. Значну частину
ïхнього рацiону становлять хижi водянi жуки i ïх не менш хижi
личинки, якi харчуються мальками риб. Таким чином, у наших господарствах
жаби кориснi тим, що знищують лютих ворогiв рибноï молодi. Самi
жаби на молодь коропа, що є основним об'єктом
риборозведення, дивляться косо. Це пiдтвердило спецiально проведене
дослiдження: в 275 розкритому шлунку було виявлено лише 44 малька.
Безсумнiвно, користь, принесена знищенням хижакiв, значно
перевищує незначний збиток вiд жаб — аматорок рибного стола,
що iнодi ласують мальками
