Юдифь героïня трагедiï Ф. Геббеля

Образ Юдифь драматург взяв з Бiблiï: сюжет про вбивство iудейською
вдовою Юдифь ассiрiйського полководця Олоферна, що взяв в облогу
ïï рiдне мiсто Ветилуй. Образ у Геббеля сильно
вiдрiзняється вiд бiблiйного прототипу. Юдифь розгнiвана
бездiяльнiстю чоловiкiв мiста, воно чує оповiдання про грiзний
Олоферне, якого нiхто не може перемогти. У табiр полководця ïï
веде борг перед спiвгромадянами, але ще iнтерес жiнки до неабиякого
чоловiка
Ю. у Геббеля майже закохана в ассирийца ще до зустрiчi з ним. Вона
дiє на свiй страх i ризик, почуваючи себе божою обраницею, але,
побачивши Олоферна, забуває про свою мiсiю. Ю. заворожена словами
Олоферна про силу, який усе дозволено, захоплена його зухвалим викликом
небесам: Сила! Сила — у вона^-те всi й справа! Ю. —
романтична героïня, але образ ïï бiльш тонко психологiчно
розроблений, чим жiночi характери романтичноï драми У цьому
виявився вплив популярних у той час романiв Жорж Санд. Ю., мимоволi
захоплюючись Олоферном, забуває про те, що вiн ворог ïï
народу, винуватець загибелi багатьох спiвгромадян, у нiй пробудилося
земне почуття любовi. Однак Олоферн недооцiнює гордiсть Ю.,
силомiць захоплюючи ïï на ложi, хоча вона готова була
випливати за ним добровiльно. Насильства Ю. простити не може й,
принижена, убиває його, єдиного, кого порахувала себе
гiдним. В очах спiвгромадян Ю. — героïня-визволителька. Вона
ж хоче, щоб спiвгромадяни вбили ïï. Останнi слова Ю.: Я не
хочу народити Олоферну сина.
Уперше трагедiя була поставлена в Берлiнi, пiзнiше у Вiднi в ролi Ю.
виступила дружина Геббеля Христина. Роль виконували вiдомi нiмецькi
акторки: Тилла Дюрье й Агнеса Штрауб.