Виклад змiсту роману Бласко Ибаньеса Кров i пiсок
Життєпис тореро Хуана Гальярдо починається в той момент,
коли герой перебуває в зенiтi слави. Не знаючих поразок,
улюбленець публiки приïжджає з рiдноï Севiльï в
Мадрид на вiдкриття весняного сезону. Це не перший виступ Гальярдо в
столицi, i удача незмiнно супроводжує йому. Втiм, як i покладено,
перед коридою тореро нервує, ретельно приховуючи це вiд юрби
осаджуючих його шанувальникiв. Єдиний, кому вiн щиро радий,
— це доктор Руис, вiдомий лiкар, тридцять рокiв життя отдавший
лiкуванню й виходжуванню матадорiв i шанований усiма ними. Гальярдо
блискуче проводить бiй; його зухвале-зухвале поводження на аренi, його
вiдвага викликають захват у вимогливоï мадридськоï публiки, що
майже одностайно визнає його кращим тореро у свiтi. Вiдразу пiсля
кориди Хуан Гальярдо наказує своєму вiрному супутнику й
помiчниковi Гарабато послати телеграму додому, щоб заспокоïти
близьких, i iншу — доньï Сiль, знатноï севильской дамi,
прихильнiстю якоï тореро дуже пишається
Поступово перед читачем розвертається все минуле життя Хуана
Гальярдо. Вiн народився в бiдноï, тiльки-но сводившей кiнцi з
кiнцями сiм'ï шевця. Коли вмер його батько, матерi Хуана,
доньï Ангустиас, довелося зовсiм туго: адже в неï на руках
залишилося двоє дiтей — дванадцятирiчний Хуан i його старша
сестра Энкарнасьон. Хуана вiддають у подмастерье до одному iз кращих
шевцiв Севiльï, але замiсть того щоб справно ходити в майстерню,
хлопчик утiкає на бойню, де разом iз друзями дражнить волiв
червоною ганчiркою, наслiдувати матадорiв. Потiм вiн починає брати
участь у капеях — аматорських коридах, що влаштовують на площах
невеликих мiст i селищ, для чого iнодi Хуан зникає з будинку на
кiлька днiв, до обурення матерi. Нi ïï сльози, нi побоï
не дiють
Поступово Хуан здобуває друзiв серед тореро, обзаводиться багатим
заступником i створює зi своïх однолiткiв квадрилью, яка
треба за ним на всi околишнi капеи. Нарештi, Хуану представляється
випадок виступити на севильской аренi для бою бикiв на новильяде.
Невтримна вiдвага й витримка допомагають Хуану здобути перемогу й
вiдразу залучають до нього увага публiки, улюбленцем якого вiн
стає
Усього пiвтора року треба було Хуану Гальярдо, щоб прославитися, хоча
вiн ще й значиться новачком, а не професiйним тореро. Разом зi славою
приходять i грошi — сiм'я перебирається в будинок побiльше,
дена Ангустиас бiльше не працює, а сам Хуан, як i покладено
сьогоденню тореро, здобуває помiтнi коштовностi й жвавого гнiдого
коня. I от збувається заповiтна мрiя Хуана — йому дають
можливiсть виступити на аренi в Севiльï разом iз професiйним
тореро; Хуан здобуває перемогу, i прославлений маэстро
вручає йому свою шпагу й мулету — Хуан Гальярдо
одержує офiцiйне звання матадора або эспади, що вiн незабаром
пiдтверджує на аренi в Мадридi. Тепер немає вiдбою вiд
бажаючих бачити його на аренi — речення й контракти сиплються як з
рога достатку. Щоб вести всi дела, Хуан наймає дона Хосе,
зневажаючи послугами Антонио, свого шурина, а щоб винагородити
скривдженого родича, Хуан доручає йому спостереження за будiвлею
нового богатого будинку, де патiо буде виложено мармуровими плитами, а
усерединi — розкiшна обстановка. Сам же тореро вирiшує
женитися й зупиняє свiй вибiр на живучiй по сусiдству Кармен, з
якоï вони колись у дитинствi разом грали. Тепер дiвчина
перетворилася в рiдкiсну красуню з добрим покладливим характером, слава
про яке йде по всiй окрузi. Весiлля зiграли разом з новосiллям. Але якщо
мати Хуана радо зустрiчає невiстку, те його сестра Энкарнасьон i
ïï чоловiк Антонио ставляться до неï насторожено, бачачи
в Кармен i ïï майбутнiх дiтях погрозу своïм п'яти
нащадкам, яких у значнiй мiрi мiстить Хуан.
Однак проходять три роки, а дiтей у молодоï пари немає.
Сеньйора Ангустиас пояснює це тим, що Кармен постiйно терзає
страх за Хуана. Дiйсно, у день кориди — а ïх у молодого
тореро за сезон бiльше, нiж у кого б те не було в Iспанiï, —
молода жiнка не знаходить' собi мiсця, очiкуючи телеграми, i проводить
весь ранок у церквi за ревною молитвою, боячись пропустити хоч слово,
щоб тим самим не нашкодити Хуану. Через чотири роки пiсля одруження
тореро вже може дозволити собi придбати багатий маєток Ринконада,
де колись вiн разом з голодними товаришами показував хазяïновi
своє мистецтво початкiвця тореро. И от якось пiсля закiнчення
сезону, коли Хуан Гальярдо насолоджується вiдпочинком вiд важких
корид i вимотуючих переïздiв по всiй Iспанiï, вiн знайомить у
Севiльï з доньєю Сiль, племiнницею маркiза Морайми, одного зi
знатних людей мiста. Ця блискуча жiнка об'ïхала зi своïм
чоловiком, дипломатом, майже всi столицi миру, кружляючи своєю
красою й освiченiстю голови навiть коронованим особам. I зараз,
овдовiвши й вирiшивши небагато пожити на батькiвщинi, вона
продовжує виписувати туалети з Парижа, що не заважає ïй
захоплюватися народною музикою й танцями, якi вона знаходить дуже
экзотичними, i вчитися грати на гiтарi. Хуана як мiсцеву знаменитiсть
запрошують у маєток маркiза на полювання на бикiв, пiд час
якоï дена Сiль проявляє необережнiсть, — життя
ïï рятує Хуан. Пiсля цього в них починається
бурхливий роман, але якщо тореро цiлком поглинений його почуттям, що
охопило, i повнiстю перебуває пiд владою цiєï жiнки, то
для доньï Сiль вiн не бiльш нiж чергова iграшка. Забувши про сiм'ю
й маєток Ринконада, Хуан проводить багато часу в суспiльствi
доньï Сiль, не соромлячись роз'ïжджати разом верхи. Хуан
пишається цим вiдкритим зв'язком, хоча вона приносить йому багато
гiркоти: дена Сiль примхлива, мiнлива й норовлива
Так проходять осiнь i зима; починається новий сезон кориди. Хуан
знову переïжджає з мiста в мiсто, а дена Сiль
вiдправляється за кордон, на моднi курорти, i тореро не
одержує вiд ïï листiв, що приводить його в розпач. I от
вона вертається — ненадовго — у Севiлью. Хуан вiдразу
бiжить до улюбленоï жiнки, але зустрiчає холодний прийом
свiтськоï дами. Так триває якийсь час, а потiм дена Сiль
виражає бажання з'ïздити разом з Хуаном у Ринконаду: неï
притягає думка про вторгнення в мирний сiмейний затишок тореро.
Про поïздку стає вiдомо доньï Ангустиас i Кармен, i
новина ця викликає в них бурхливе збурювання. Поступово, хоча й iз
працею, мир у будинку вiдновлюється, однак Кармен продовжує
жорстоко страждати. Але винить вона головним чином себе: у будинку
немає дiтей, а виходить, немає й щастя
Страждає й Хуан, але не через порушений спокiй сiмейного вогнища:
пiсля поïздки в Ринконаду дена Сiль зникла iз Севiльï, i Хуан
почуває себе глибоко зачепленим. Щиросердечний стан
вiдбивається на професiйнiй майстерностi тореро, i на наступнiй
коридi в Севiльï вiн уперше одержує важке поранення. На його
прохання телеграмою викликають доктора Руиса; той приïжджає
на наступний же ранок i залишається поруч тореро десять днiв, поки
не переконується, що небезпека минула. Але Хуану будуть потрiбнi
ще два мiсяцi, щоб остаточно вiдчути себе видужалоï. За час хвороби
в будинку запановує повний мир, i щоб зробити приємнiсть
матерi й дружинi, Хуан Гальярдо разом з жителями свого кварталу бере
участь у процесiях Жагучого тижня
Набравшись сил за зиму, Хуан вирiшує почати виступати, хоча пiсля
случившегося вихiд на арену лякає його.
Перший бiй тореро проводить у рiднiй Севiльï. Але хоча вiн i
вбиває бика, колишнi вiдвага й зухвалiсть покинули його, що не
вкривається вiд очей вимогливоï публiки, що вимагає вiд
тореро постiйного смертельного ризику. Це глибоко потрясає
матадора, i його страх перед биком тiльки пiдсилюється. Його
наступна корида — у столицi, але тепер уже напоготовi вороги
Хуана, яким стало вiдомо про невдачу тореро в рiднiй Севiльï,
— вони починають йому мстити за колишню славу, розпускаючи слухи
про боягузтво Гальярдо; не вiдстають i побратими по ремеслу, що завжди
заздрили Хуану.
Нервозний стан тореро збiльшується зустрiччю з доньєю Сiль,
що вiн бачить вихiдноï з екiпажа iз блискучим супутником бiля
одного iз центральних готелiв мiста. Упевнений, що колишнi вiдносини
вiдновлять, Гальярдо вiдправляється до неï з вiзитом. Однак
дена Сiль приймає його з недбалiстю знатноï дами й повною
байдужiстю. Коли ж Хуан починає говорити про свою любов, вiн
зустрiчає лише холоднiсть i глузування. Тореро розумiє, що
це остаточний розрив
Тим часом Кармен у Севiльï сушить занепокоєння за чоловiка, i
вона шле йому одне за iншим тривожнi листи, благаючи негайно кинути
кориду й зажити спокiйно разом iз сiм'єю в Севiльï. Але
розмiряне життя Гальярдо не по душi, до того ж вiн звик не знати рахунки
грошам i вже не мислять собi iншого. Тому тореро вирiшує
спробувати повернути собi втрачену любов публiки, стати для неï
колишнiм Хуаном Гальярдо. Iз цим рiшенням вiн i вiдправляється на
чергову кориду. У самий вiдповiдальний момент бою Хуан зауважує
серед глядачiв донью Сiль i ïï супутника; тореро охоплює
нестримне бажання показати цiй гордовитiй жiнцi, на що вiн здатний. I
Хуан забуває про всяку обережнiсть, що виявляється фатальним
для нього. Перший же невдалий випад тореро викликає град глузувань
зi зрительских трибун, що перенести тореро не в силах. Вiн втрачає
всяку обачнiсть — i бик пiднiмає його на роги. Ця корида
виявляється останньоï для Хуана Гальярдо:
спiшно викликаний доктор Руис уже нiчим не може йому допомогти.
Останнє, що чує вмираючий тореро, — ревiння глядачiв,
що вимагають нових жертв Н. А. Матяш
Джерело: Всi шедеври свiтовоï лiтератури в короткому викладi.
Сюжети й характери. Закордонна лiтература XX столiття. М.: Олiмп; ТОВ
Видавництво ACT.