Сюжет роману Кронiна Цитадель

Дiя вiдбувається в 1920-1930-i рр. у Великобританiï. У маленьке шахтарське мiстечко Блэнелли приïжджає молодий лiкар Ендрю Мэнсон — новий помiчник лiкаря, доктори Пейджа. Приïхавши, вiн довiдається, що його патрон паралiзований i йому доведеться нести подвiйне навантаження. Дружина Пейджа Блодуэа, невдячна й жадiбна особа, тримається недружелюбно й постiйно намагається заощадити на Мэнсоне.
У перший же свiй вiзит до хворого Мэнсон не може поставити точний дiагноз, i допомагає йому лише зустрiч iз Пилипом Денни, помiчником iншого лiкаря. Той, щоправда, тримається зухвало (надалi намекается, що в це забуте Богом мiсце його змусили переïхати безладдя в сiм'ï), але пiдказує Мэнсону, що це тиф. Дiйсно, через проржавiлу каналiзацiйну трубу в мiстi починається епiдемiя тифу. Отчаявшись домогтися вiд мiсцевоï влади рiшення цiєï проблеми, Мэнсон з Денни пiдривають ïï.
Один раз Мэнсон приходить у багатодiтну сiм'ю, де один з дiтей хворий кором, i довiдається, що молодша дитина пiшла в школу. Бажаючи вичитати вчительку за те, що та не дотримує карантину, Мэнсон iде в школу. Там вiн зустрiчає мисс Кристин Бэрлоу. У неï непроста доля: у п'ятнадцять рокiв вона втратилася матерi, а через п'ять рокiв через аварiю в шахтi загинули батько, керуючий Портским рудником, i брат, гiрський iнженер. Поступово дiвчина усе бiльше починає займати думки Мэнсона.
Тим часом репутацiя Мэнсона як лiкаря в мiстi росте: вiн вилiковує вiд божевiлля Имриса Хьюза; завдяки його зусиллям виживає новонароджена дитина ранiше марноï сорокатрехлетней жiнки. Мэнсон повний шляхетних устремлiнь, i його боляче ранять мiркування однокашника Фредди Хемсона, з яким вiн зустрiчається в Кардиффе на щорiчному з'ïздi Британського сполучника медикiв, — той думає тiльки про престиж i грошi, а не про медицину й хворих
Керiвництво шахти, на платню в якоï складається доктор Пейдж, по заслугах оцiнює Мэнсона, пропонуючи йому мiсце лiкаря, але з етичних мiркувань вiн вiдмовляється, щоб не ушкодити докторовi Пейджу. Незабаром пiсля цього вiн одержує чек на п'ять гiней вiд чоловiка сорокатрехлетней породiллi й кладе грошi в банк. Директор банку, що складає в близьких вiдносинах з миссис Пейдж, доносить ïй про внесок Мэнсона, i жiнка обвинувачує молодого лiкаря в тiм, що вiн украв цi грошi в доктора Пейджа. Мэнсон спростовує всi обвинувачення, змушуючи миссис Пейдж вибачитися перед ним, але пiсля цього iнциденту вiн змушений шукати iншу роботу
Через якийсь час вiн знаходить мiсце лiкаря в iншiм шахтарському мiстечку, Эберло, i робить Кристин речення, щоб почати там спiльне життя. Але ледь Мэнсон приступає до роботи, як мiж ним i робiтниками на шахтi виникає конфлiкт: вiн вiдмовляється видавати ïм лiкарнянi аркушi без вагомих на те причин. Однак незабаром усе налагоджується, i вони iз Кристин навiть попадають у вище суспiльство — стають друзями власника всiх пiдприємств в Эберло Ричарда Воона. На цей же перiод доводиться знайомство Мэнсона з дантистом Коном Болендом, оптимiстом i веселуном, батьком п'ятьох дiтей. Заручати пiдтримкою Боленда, Мэнсон намагається пiдбити лiкарiв на те, щоб вiдмовитися платити головному лiкаревi мiста Луэллину данина в розмiрi п'яти вiдсоткiв вiд ïхнiх доходiв, але його витiвка провалюється
Горя бажанням удосконалити систему охорони здоров'я, Мэнсон починає iз себе. Вiн напружено вчиться, а потiм успiшно здає iспит на докторський ступiнь. Його цiкавить вплив вугiльного пилу на розвиток легеневих захворювань у шахтарiв; вiн захоплений своïми науковими вишукуваннями
Незабаром з'ясовується, що Кристин чекає дитини, але цьому щастю не призначено збутися: оступившись на зламаному мiстку, вона назавжди втрачає можливостi мати дiтей
Мэнсон продовжує дослiдницьку роботу, але над головою його згущаються хмари . Група його недругiв iз числа робiтникiв висуває проти нього обвинувачення в жорстокому звертаннi iз тваринами, оскiльки у своïх досвiдах вiн використав морських свинок. Його запрошують на збори робочого комiтету, щоб вiдсторонити вiд посади, але вiн показує ïм свiдчення про присудження йому докторського ступеня й сам подає вотставку. На цей же перiод доводиться заочне знайомство з Ричардом Стилменом, американським фахiвцем з легеневих хвороб, що у листi високо озивається про дисертацiï Мэнсона. Далi в долi Мэнсона вiдбувається новий поворот: комiтет патологiï працi у вугiльнi й металлорудних копях запрошує його на посаду лiкаря
Мэнсон iз дружиною переïжджає в Лондон. Однак робота в комiтетi дуже незабаром розчаровує Мэнсона, тому що не дає йому займатися реальною справою. Вражений тим, що при наявностi дiйсно гострих проблем один iз чиновникiв серйозно обговорює з ним розмiри бинтiв, якi повиннi перебувати в аптечцi першоï допомоги на шахтах, Мэнсон подає вотставку.
Починаються болiснi пошуки практики в Лондонi. На тi шiстсот фунтiв, що вдалося зiбрати парi Мэнсонов, вони можуть купити лише закуткову практику в бiдному районi. Однак Мэнсону везе: йому вдається вилiкувати вiд алергiйноï висипки одну йз службовцiв дорогого магазина Марту Крэмб, i вона робить йому рекламу. Завдяки ïй Мэнсон попадає у вище свiтло, знайомить iз богатими, що процвiтають бiзнесменами — через ïхнiх дружин. Одна iз цих дам, Фрэнсис Лоренс, згодом стає коханкою Мэнсона.
Доктор переживає духовне переродження: зiткнення з багатством розбещує його, i вiн поповнює ряди лiкарiв-хапуг, що роблять заради грошей безглуздi, а часом i шкiдливi процедури. Кристин стурбована тим, що чоловiк занадто полюбив грошi, вона благає його не продавати себе, але спрага успiху у вищому свiтлi робить Мэнсона усе бiльше жадiбним до грошей. Вiн входить у спiвтовариство лiкарiв, якi направляють один одному хворих для консультацiï або хiрургiчного втручання, а потiм дiляться доходами. Незабаром Мэнсон уже може дозволити собi кабiнет у самому престижному районi, його доходи неухильно ростуть
Тим часом розлад iз Кристин наростає, Мэнсона дратує ïï мовчазний докiр, захоплення Бiблiєю, i вiн з радiстю погоджується, щоб вона виïхала на лiто до миссис Воон. Пiд час вiдсутностi Кристин вiн уперше змiнює ïй iз Фрэнсис Лоренс.
Але незабаром доля Мэнсона робить черговий крутий поворот: вiн присутнiй при операцiï по видаленню кисти, що робить вхiдний у ïхнє спiвтовариство процвiтаючих лiкарiв хiрург Айвори, i з жахом для себе переконується, що той не вмiє оперувати. Проста операцiя, що легко може зробити будь-який студент, приводить до смертi пацiєнта на операцiйному столi. У Мэнсона немов вiдкриваються очi: вiн розумiє, наскiльки низько впав, i рве iз цим життям
Отут з'ясовується, що старша дочка Боленда хвора сухотою, i Мэнсон, розчарувавшись у методах, якi застосовуються в лондонськiй лiкарнi Вiкторiï, перевозить ïï в недавно вiдкритий санаторiй Стилмена, де дiвчину повнiстю вилiковують методом пневмотораксу
Повернувшись додому, вiн застає дружину радiсноï й щасливоï: вона весело накриває на стiл. Раптом вона згадує, що забула купити чоловiковi його улюблений сир, i термiново бiжить у крамницю через дорогу. По дорозi назад ïï збиває автобус
Мэнсон важко переживає загибель дружини, що знову стала йому духовно близька. Вiн продає практику й разом з Денни ïде в тихе абатство, де поступово приходить у себе. Вони з Денни й доктором Гоупом, товаришем Мэнсона по роботi в комiтетi патологiï працi, давно вирiшили створити де-небудь у провiнцiï спiвтовариство лiкарiв, кожний з яких спецiалiзувався б у певнiй областi медицини. Це може поставити медичну допомогу на якiсно новий рiвень. Друзi вже вибрали мiсто й доглянули пiдходящий для ïхньоï цiлей будинок, як раптом Мэнсон одержує звiстку, що його обвинувачують у добровiльнiй i свiдомiй допомозi людинi, не зареєстрованому як особа медичноï професiï. Мається на увазi його участь в операцiï над Мэри Боленд, що проводив Ричард Стилмен, що не має диплома лiкаря. Скаргу на Мэнсона iнiцiював ославлений ïм доктор Айвори. Мэнсон повинен стати перед судом Медичноï ради. Якщо його засудять, вiн назавжди втратиться права займатися лiкарською практикою
Адвокат не дуже-те вiрить в успiх справи. На судi вiн будує захист на тiм, що Мэнсон нiс особисту вiдповiдальнiсть за життя дочки близького друга, тому порахував потрiбним взяти ïï лiкування на себе. Так, говорить адвокат Гоппер, Мэнсон зробив хибний крок, але в тiм не було нiчого навмисного й безчесного. Адвокат призиває
Мэнсона каятися у всьому, але у своєму полум'яному мовленнi Мэнсон звертається до iсторiï, нагадуючи суду, що Луи Пастер теж не мав медичного утворення, як не мали його й Эрлих, Хавкин i Мечников, внесшие неоцiненний внесок у розвиток медицини. Мэнсон призиває медичний суд покiнчити з упередженiстю й дивитися не на диплом, а на реальний внесок людини в лiкування хворих. Суд виправдує Мэнсона, указуючи, що вiн дiяв з добрими намiрами, щиро бажаючи надходити в дусi закону, що вимагає вiд лiкарiв вiрностi високим iдеалам ïхньоï професiï. Перед вiд'ïздом до мiсця своєï новоï роботи Мэнсон iде на цвинтар, немов бажаючи одержати вiд Кристин благословення в його новiй шляхетнiй справi Е. Б. Туева
Джерело: Всi шедеври свiтовоï лiтератури в короткому викладi. Сюжети й характери. Закордонна лiтература XX столiття. М.: Олiмп; ТОВ Видавництво ACT.