Схiдна повiсть Вольтера Задиг, або Доля
Присвячуючи свою повiсть маркiзi де Помпадур, що Вольтер називає
султаншею Шераа, сам письменник виступає пiд iм'ям поета Саади,
класика схiдноï лiтератури. У добутку автор використає
елементи настiльки популярного в XVIII в. жанру подорожей, а також
фантастику перських i арабських казок
У временя пануючи Моабдара жив у Вавилонi парубок по iменi Задиг. Вiн
був шляхетний, мудрий, багатий, мав приємну зовнiшнiсть i
сподiвався на прихильнiсть долi. Уже був призначений день його одруження
на Земире, що вважалася першою нареченою у всьому Вавилонi. Але Оркан,
племiнник одного з мiнiстрiв, закоханий у Земиру, наказує слугам
викрасти ïï. Задиг рятує дiвчину, сам же при цьому
одержує важке поранення й, на думку доктора, йому має бути
ослiпнути. Довiдавшись, що Земира обвiнчалася з Орканом, презирливо
заявивши, що вона не виносить слiпих, бедний юнак упав без почуттiв. Вiн
довго болiв, але пророкування доктора, на щастя, не збулося.
Переконавшись у мiнливостi дiвчини, вихованоï при дворi, Задиг
вирiшує женитися на простiй громадянцi. Азора — його нова
обраниця, який уготовано забавне випробування. Кадор, друг Задига,
повiдомляє Азоре, що отсутствовали в будинку кiлька днiв, що
ïï мрк раптово вмер i заповiв йому бiльшу частину своïх
багатств. Але Кадора мучать сильнi болi, i iснують єдинi лiки
— прикласти до хворого мiсця нiс покiйного. Азора, не
замислюючись, бере бритву, вiдправляється до гробницi свого
чоловiка й знаходить його там у доброму здоров'ï. Задиг змушений
розвестися сневерной.
Розрада вiд посланих йому долею нещасть Задиг шукає у
фiлософiï й дружбi. Ранком його бiблiотека вiдкрита для всiх
учених, а ввечерi в будинку збирається вибране суспiльство.
Навпроти будинку юнака живе хтось Аримаз, жовчний i пихатий заздрiсник.
Йому досаждав стукiт колiсниць гостей, що з'ïжджалися до Задигу, а
похвали останньому дратували ще бiльше. Один раз вiн знаходить у саду
уривок складеного Задигом вiрша, у якому ображається цар. Аримаз
бiжить у палац i доносить на юнака. Цар розгнiваний i має намiр
стратити нахабу, але юнак говорить так добiрно, розумно й здраво, що
владика мiняє гнiв на милiсть, поступово починає радитися з
ним у всiх своïх справах, а втративши свого першого мiнiстра,
призначає на його мiсце Задига. Його iм'я гримить по всiй державi,
громадяни оспiвують його справедливiсть i захоплюються його талантами.
Непомiтно молодiсть i добiрнiсть першого мiнiстра зробили сильне
враження на царицю Астарту. Вона гарна, розумна, i ïï
дружнє розташування, нiжнi мовлення й погляди, проти волi
спрямовувалися на Задига, запалили в його серце полум'я. Всi царськi
раби шпигують за своïми панами й незабаром вони догадалися, що
Астарта закохана, а Моабдар ревнує
Заздрiсник Аримаз змусив свою дружину послати царевi ïï
пiдв'язку, схожу на пiдв'язку царицi. Обурений монарх вирiшив уночi
отруïти Астарту, а на свiтанку задушити Задига. Наказ про це вiн
вiддає євнуховi. У цей час у кiмнатi пануючи перебуває
нiмий, але не позбавлений слуху карлик, що дуже прив'язаний до царицi.
Вiн з жахом почув про задумане вбивство й зобразив пiдступний план на
паперi. Малюнок попадає до царицi, та попереджає Задига й
велить йому бiгти. Парубок вiдправляється в Єгипет. Уже
наближаючись до границь Єгипту, вiн бачить людину, що люто
б'є якусь жiнку. Задиг заступається за беззахисну й
рятує ïï, ранячи при цьому кривдника. Але зненацька, що
з'явилися гiнцi, з Вавилона вiдвозять єгиптянку iз собою. Наш
герой губиться в здогадах. Меж тим за єгипетськими законами людин,
що пролив кров ближнього, стає рабом. I Задига на публiчному торзi
купує арабський купець Сiток
Переконавшись у незвичайних здатностях свого нового раба, купець
незабаром здобуває в його особi близького друга. Як i цар
вавилонський, вiн не може без нього обходитися. А юнак щасливий, що в
Сетока немає дружини Один раз Задиг довiдається про жахливий
звичай, прийнятому в Аравiï, де вiн виявляється разом зi
своïм новим хазяïном. Коли вмирала одружена людина, а його
дружина бажала стати святий, вона прилюдно спалювала себе на трупi свого
чоловiка. День цей був урочистим святом i звалося багаття вдiвства.
Задиг вiдправився до вождiв племенi й умовив ïх видати закон, що
дозволяє вдовам спалювати себе тiльки пiсля того, як вони
поговорять наодинцi з яким-небудь парубком. З тих пор жодна жiнка не
спалювала себе. Жерцi ополчилися на юнака: скасувавши цей закон, вiн
позбавив ïхнього прибутку, оскiльки пiсля смертi вдiв всi ïхнi
коштовностi дiставалися жерцям
Все це час Задига не залишають тривожнi думки про Астарту. Вiд
арабського розбiйника Арбогада вiн довiдається, що у Вавилонi
панує смута, Моабдар убита, Астарта якщо живо, те, швидше за все,
потрапила в наложницi до гирканскому князя. Юнак продовжує подорож
i зустрiчає групу рабинь, у числi яких виявляє вавилонську
царицю. Радостi закоханих немає межi. Астарта розповiдає, що
ïй довелося пережити. Вiрний Кадор у ту ж нiч, коли зник Задиг,
сховав ïï в храмi усерединi колосальноï статуï. Цар,
зненацька почувши голос Астарти зi статуï, втратився розуму. Його
божевiлля послужило початком смути. Астарту розбiйник Арбогад захопив у
полон i продав купцям, так вона виявилася в рабинях. Задиг, завдяки
своïй спритностi, вiдвозить Астарту
Царицю зустрiли у Вавилонi iз захватом, у краïнi стало спокiйнiше й
вавилоняне оголосили, що Астарта вийде замiж за той, кого вони виберуть
у царi, причому це буде самий хороброго й самого мудрий з кандидатiв.
Кожний iз притязающих на престол повинен буде витримати чотири боï
на списах, а потiм розгадати запропонованi магами загадки. Збруя Задига
— бiлi, i бiлий цар блискуче виграє перший турнiк.
Супротивник Задига, Итобад, уночi шляхом обману заволодiває його
збруєю, залишаючи Задигу своï, зеленi. Ранком на аренi
одягненого в зелену збрую Задига обсипають образливими глузуваннями.
Юнак у сум'яттi, вiн готовий повiрити, що миром керує жорстока
доля. Блукаючи по березi Євфрату, повний розпачу, вiн
зустрiчає ангела, що вселяє в нього надiю, наполягає
на його поверненнi у Вавилон i продовженнi змагань. Задиг легко
розгадує всi загадки мудрецiв i пiд радiсний гул юрби
повiдомляє, що Итобад викрав його збрую. Юнак готовий зараз же
продемонструвати всiм своя хоробрiсть
И цього разу вiн виявляється переможцем. Задиг стає царем,
чоловiком Астарти, i вiн нескiнченно щасливий
Сiток викликаний з Аравiï й поставлений на чолi торговельного
вiдомства Вавилона. Вiрний друг Кадор нагороджений по заслугах.
Маленький нiмий карлик також не забутий. Земира не могла собi простити,
що повiрила в майбутню слiпоту Задига, а Азора не переставала каятися у
своєму намiрi вiдрiзати йому нiс. Держава насолоджувалася миром,
славою й достатком, тому що в ньому панували справедливiсть i любов
Н. Б. Виноградова
