Короткий сюжет роману Пилипа Эриа Сiм'я Буссардель

Роман являє собою сiмейну хронiку iз продовженням. Подiï, описуванi в романi, розвертаються в Парижi в XIX в. i починаються з того, що в 1815 р., отслужив у французькiй Нацiональнiй гвардiï, у лоно сiм'ï вертається Флоран Буссардель, син незадовго перед тим митного чиновника, що помер видного. Вiн надходить на службу в контору бiржового маклера, де швидко освоюється, так що справи його йдуть нагору. У нього двi дочки: дев'ятирiчна Аделина й п'ятирiчна Жюли. Незабаром народжуються ще два сини-близнюки — Фердинанд i Луи, При пологах його дружина Лiдiя вмирає, i Флоран залишається один iз чотирма дiтьми на руках. По будинку й з дiтьми йому допомагають Рамело, п'ятдесятилiтня сусiдка, що згодом стає майже членом сiм'ï, i Батистина, сiльська дiвчина, узята Лiдiєю в допомогу ще в роки вiйни
Аделина взрослеет i вчиться в пансiонi для шляхетних дiвиць. Жюли пiклується про братiв. Якось один раз, граючи з ними в iндiанцiв, вона влаштовує у квартирi невелика пожежа. Батистина, не розiбравшись, хто винуватий, жорстоко лупить близнюкiв. Пiдсвiдомо вона нiяк не може простити ïм смертi ïхньоï матерi, до якоï вона була дуже прив'язана. Ïï звiльняють. Компаньйона Флорана Буссарделя, проворовавшегося на вiйськових поставках, саджають у в'язницю, а Буссардель викуповує його пай у конторi й стає єдиновладним ïï хазяïном
В 1826 р. встає питання про замiжжя Аделини. Батько знаходить для неï партiю в особi Фелiкса Мiньйону, сина одного з пайовикiв компанiï, що займається перепродажем земельних дiлянок у Парижi. Аделина своïми святенницькими мовленнями отпугивает парубка, i той жагуче закохується в живу й чарiвну Жюли, що немає ще й шiстнадцяти. Флоран Буссардель погоджується видати замiж свою молодшу дочку, а Аделина залишається старою дiвою, пояснюючи це тим, то близнюкам необхiдний хтось, хто замiнив би ïм мати й пiклувався б оних.
Тим часом контора бiржового маклера Буссарделя стає однiєï з перших у Парижi, справи в нього йдуть на овний хiд i виникає необхiднiсть у покупцi маєтку, куди маклер мiг би запрошувати знайомих на полювання. В 1832 р. Буссардель здобуває маєток Гранси, куди i ïде вся сiм'я пiд час свирепствующей у тiм же роцi в Парижi холери. Фердинанд Буссардель, на той час превратившийся в темпераментного шiстнадцятирiчного юнака, спокушає в Гранси юну посудомийку Клеманс Блондо. Це його перший досвiд на любовному поприщi, i вiн дорого обходиться дiвчинi: через операцiю по припиненню вагiтностi вона згодом стає не здатноï мати дiтей i ще в молодостi вмирає вiд раку. Зi свого зв'язку iз Клеманс Фердинанд виносить лише перше знайомство з такого роду задоволеннями й бажання пiзнати ïх знову. Всю юнiсть вiн проводить у Латинському кварталi в суспiльствi гризеток, на вiдмiну вiд свого наперсника Луи, цнотливого й боязкого парубка. До двадцяти рокiв i у Фердинанде вiдбувається змiна. Йому знудили його одноманiтнi задоволення, i вiн вирiшує женитися, щоб знайти статус серйозноï одруженоï людини й стати гiдним спадкоємцем батька. За порадою близьких його вибiр падає на Теодорину Бизью, дочка власника прядильноï мануфактури, родом iз Савойï. Через чотири мiсяцi пiсля сiмейноï ради Теодорина стає дружиною Фердинанда й поки єдиною панi Буссардель. Незабаром жениться й Луи. Наступного дня пiсля його весiлля вмирає Рамело, ïï ховають у сiмейному склепi Буссарделей, де дотепер спочивала на самотi ïï улюблениця Лiдiя. Перед смертю вона вона нiяк не може простити ïм смертi ïхньоï матерi, до якоï вона була дуже прив'язана. Неï звiльняють
Компаньйона Флорана Буссарделя, проворовавшегося на вiйськових поставках, саджають у в'язницю, а Буссардель викуповує його пай у конторi й стає єдиновладним ïï хазяïном
В 1826 р. встає питання про замiжжя Аделини. Батько знаходить для неï партiю в особi Фелiкса Мiньйону, сина одного з пайовикiв компанiï, що займається перепродажем земельних дiлянок у Парижi. Аделина своïми святенницькими мовленнями отпугивает парубка, i той жагуче закохується в живу й чарiвну Жюли, що немає ще й шiстнадцяти. Флоран Буссардель погоджується видати замiж свою молодшу дочку, а Аделина залишається старою дiвою, пояснюючи це тим, то близнюкам необхiдний хтось, хто замiнив би ïм мати й пiклувався б оних. Тим часом контора бiржового маклера Буссарделя стає однiєï з перших у Парижi, справи в нього йдуть на овний хiд i виникає необхiднiсть у покупцi маєтку, куди маклер мiг би запрошувати знайомих на полювання. В 1832 р. Буссардель здобуває маєток Гранси, куди i ïде вся сiм'я пiд час свирепствующей у тiм же роцi в Парижi холери. Фердинанд Буссардель, на той час превратившийся в темпераментного шiстнадцятирiчного юнака, спокушає в Гранси юну посудомийку Клеманс Блондо. Це його перший досвiд на любовному поприщi, i вiн дорого обходиться дiвчинi: через операцiю по припиненню вагiтностi вона згодом стає не здатноï мати дiтей i ще в молодостi вмирає вiд раку. Зi свого зв'язку iз Клеманс Фердинанд виносить лише перше знайомство з такого роду задоволеннями й бажання пiзнати ïх знову. Всю юнiсть вiн проводить у Латинському кварталi в суспiльствi гризеток, на вiдмiну вiд свого наперсника Луи, цнотливого й боязкого парубка. До двадцяти рокiв i у Фердинанде вiдбувається змiна. Йому знудили його одноманiтнi задоволення, i вiн вирiшує женитися, щоб знайти статус серйозноï одруженоï людини й стати гiдним спадкоємцем батька. За порадою близьких його вибiр падає на Теодорину Бизью, дочка власника прядильноï мануфактури, родом iз Савойï. Через чотири мiсяцi пiсля сiмейноï ради Теодорина стає дружиною Фердинанда й поки єдиною панi Буссардель. Незабаром жениться й Луи. Наступного дня пiсля його весiлля вмирає Рамело, ïï ховають у сiмейному склепi Буссарделей, де дотепер спочивала на самотi ïï улюблениця Лiдiя. Перед смертю вона прощає Флорана Буссарделя за те, що, коли народження близнюкiв загрожувало Лiдiï загибеллю, Буссардель зволiв, щоб у живi залишилися дiти, а не ïх мати
Флоран Буссардель придбав для свого сина особняк Вилетта, i тепер Фердинанд проживає там разом iз дружиною, що, вийшовши замiж, негайно стає матiр'ю й незабаром подає надiï, що дитина буде не єдиним. Перший ïï син, Викторен, вiдданий на рiк у село до годувальницi, разом зi своïм молочним братом занедужує крупом, вiд якого останнiй умирає
Флоран Буссардель, не дiлячись поки нi з ким своïми планами, скуповує землi селища Монсо, з дозволу короля приєднанi тепер до Парижа. У результатi через пiвтора року пiсля початку своєï дiяльностi Буссардель стає власником всiх дiлянок, на якi заглядався, i тiльки тодi вирiшує вiдкритися своïм синам, цiлком його одобрившим.
В 1845 р. пiд час повстання в Парижi Фердинанд i Луи несуть службу в Нацiональнiй гвардiï. Вся сiм'я: Флоран Буссардель, Теодорина iз трьома синами й дочкою, а також Лора, дружина Луи, з дiтьми — вiдправляються на Терасу, один з дiлянок у селищi Монсо, де Буссардель велiв облаштувати селянський будинок для тимчасового проживання своєï сiм'ï. Пiсля встановлення Республiки сiм'я вертається в Париж, де ïх уже очiкують уцiлiлi в перестрiлках Фердинанд i Луи.
Проходять роки, заповненi в сiм'ï Фердинанда Буссарделя турботами про Викторене, що доставляє батькам багато тривог через свiй характер. У його двох братiв i трьох сестер похилостi куди краще. Другий син у сiм'ï, Эдгар, мовчазн i розважливий, слабшав здоров'ям i дуже схожий на матiр. Самий молодший, Амори, — вилитий батько, уже у своï юнi роки проявляє неабиякий здiбностi в малюваннi. В 1854 р. Флоран Буссардель на лiто ïде в маєток свого старого друга Альбаре. Наприкiнцi лiта туди ж вiдправляється й Фердинанд разом з Виктореном i Амори. Викторен незвичайно галасливий i непосидючий, але як i ранiше вiдрiзняється тупiстю, лiнощами й злiсним характером. Фердинанд пробує застосувати до свого сина нову систему виховання й надає цьому важковиховуваному пiдлiтковi самi приємнi умови життя, немов вiн є зразковим хлопчиком, однак Викторен ще бiльше розперiзується, i його батьковi нiчого не залишається, крiм як помiстити сина в спецiальний навчальний заклад у Жавелi для важковиховуваних пiдлiткiв, де той i залишається до самого свого одруження пiд опiкою строгого наглядача
Старий Флоран раптово вмирає, так i не встигнувши розповiсти Фердинанду про таємницю його народження й про його матiр, Лiдiю. Дiлянки, придбанi старим, стрiмко ростуть у цiнi, на них починається грандiозне будiвництво, стан Буссарделей збiльшується з кожним днем. У Монсо, бiля парку, Буссардели й собi зводять розкiшнi особняки
У двадцять два з половиною року, просидiвши майже в кожному класi по двох разу, Викторен одержує атестат зрiлостi, i батьки женять його на Амели, дочки графа й графинi Клапье. Весiльна подорож починається на узбережжя Середземного моря в мiстi Гиере, де Эдгар, брат Викторена, лiкується вiд грудноï хвороби, так там же по обопiльному бажанню молодят i завершується. Амели, подружившись iз Эдгаром, розповiдає йому про своє життя й про обставини свого замiжжя: вона довго виховувалася в монастирi, а коли батькам прийшов час забирати ïï вiдтiля, вони виразили бажання, щоб Амели стала черницею, тому що через невдалi угоди ïï брата сiм'я залишилася без значноï частини стану й не мала можливостi дати за дочкою належного приданого. Однак пiсля скандалу, що вибухнувся через насильство батькiв над дочкою, про яке довiдалися багато ïхнiх знайомих, Клапье змушенi були забрати дочку з монастиря й пiдшукати для неï партiю, але не дати приданого. От чому Амели погодилася вийти замiж за Викторена; вона б пiшла за кого завгодно, аби тiльки вирватися з-пiд лицемiрноï й гнiтючоï опiки сiм'ï. Перша дитина народжується в Амели лише через кiлька рокiв пiсля замiжжя, i те пiсля довгого лiкування, що стало необхiдним через грубе звертання з нею Викторена в першi ж днi пiсля ïхнього весiлля. Вiдносини зi свекром в Амели складаються дуже теплi. Незабаром, незважаючи на свiй юний вiк, Амели стає теперiшньою матiр'ю усього сiмейства Буссарделей. В 1870 р., коли в Парижi починаються безладдя, вона вiдвозить всiх нащадкiв Фердинанда й Луи Буссарделей у Гранси, де додає максимум зусиль, щоб ïï родичi нi в чому не знали потреби. Теодорина в тому ж роцi вмирає. Пiсля повернення в Париж в Амели народжується третя дитина. У няньки вона бере Аглаю, дружину Дюбо, слуги Викторена, що своєю винятковою вiдданiстю завойовує прихильнiсть Амели. Однак пiсля того як Викторен застапляет Аглаю стати його коханкою й Амели довiдається об цьому, неï звiльняють i виганяють iз дому. Амели, чиє достоïнство глибоко зачеплене, вирiшується розвестися iз чоловiком, тому що пiсля смертi своєï тiтки, що залишила ïй значна спадщина, матерiально може не залежати вiд Викторена. Для початку вона ïде в Гранси. Лише активне втручання Фердинанда дозволяє уникнути розлучення й пов'язаного з ним неминучого скандалу й ганьби для всiєï сiм'ï Через якийсь час занедужує тiтка Викторена, Аделина, старша сестра Фердинанда. Ухаживающей за нею Амели вона розповiдає таємницю про ïï чоловiка. Адедина затверджує, що Викторен не є сином Фердинанда, оскiльки дитина Теодорини й Фердинанда вмер у дитинствi вiд крупу, а Викторен не хто iнший, як син годувальницi, яким вона зi страху пiдмiнила нащадка Буссарделей. Амели вiдправляється в передмiстя й там знаходить пiдтвердження словам Аделини, однак нiкому про це не повiдомляє, не бажаючи шкодити своïм дiтям. Аделину ж, що починає розпускати слухи далi, Амели помiщає в дорогий заклад для душевнохворих, де через кiлька рокiв та й умирає вiд старостi. Амели стають зрозумiлi причини настiльки не характерного для Буссарделей поводження й вигляду ïï чоловiка. Вiдтепер основним ïï заняттям стає турбота про те, щоб Викторен не занадто ганьбив своє прiзвище за межами будинку. Вона знову виписує в Париж дружину Дюбо, а коли й та входить у поважний вiк, доручає ïй пошук згiдливих покоïвок для чоловiка. Пiсля смертi Фердинанда Буссарделя Амели бере у своï руки кермо влади сiмейством i пiклується про нього з теплотою й любов'ю, якi притягають до неï все молодше поколiння й сприяють процвiтанню сiм'ï. На той час пiшли в могилу й Луи, i Жюли Буссардель. Трохи пiзнiше Амели женить своïх синiв на ïх двоюрiдних сестрах, у такий спосiб прищеплюючи своïх нащадкiв до головного генеалогiчного стовбура древа. В 1902 р. у неï вже четверо внучат. Викторен умирає при черговому вiдвiдуваннi публiчного будинку, а Аглая допомагає Амели сховати цей ганебний факт вiд близьких. Склеп Буссарделей поповнюється ще одним небiжчиком, а сiм'я, сильно разросшаяся, продовжує процвiтати в благоденствi й загальнiй повазi,
Е. В. Семина