СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА
(1805-1874)Народився в с. Лисогорах на Чернiгiвщинi в родинi офiцера, нащадка давнього козацького роду. Навчався в губернськiй гiмназiï м. Харкова. Служив у вiйську, брав участь у росiйсько-турецькiй вiйнi. Пiсля вiдставки став чиновником.
Спочатку писав росiйською мовою (роман "Братья-близнецы", оповiдання). Друкував твори у журналi "Основа". Окреме мiсце в доробку украïнською мовою займають гумористичнi оповiдання ("Скарб", "Вуси", "Голка", "Закоханий чорт").
Твори Стороженка заснованi на використаннi украïнського фольклору, демонологiï. Фантастичнi елементи поєднуються iз зображенням селянського побуту, народних звичаïв. Присутнiй в оповiданнях образ оповiдача, що робить морально-етичнi акценти в зображуваних ситуацiях, спонукає читача до роздумiв i оцiнок.
Хочеш бути щасливим - будь!
("Скарб" Олекси Стороженка )
Що таке щастя? Щось матерiальне, як вiлла на Гавайях, десяток автомобiлiв Bentley в гаражi...? Чи навпаки, ефiрне та гнучке, незвичайне i повсякденне водночас? Дiя нас щастя - це мрiя, що не має форми та матерiï.
А мрiï нашi iнодi бувають настiльки вибагливими, що стають божевiльними. Та якими б оригiнальними не були нашi думки, зрештою всi бажають бути щасливими. Не завжди для нас успiх - щось конкретне. I коли мрiя отримує форму, то iнодi виявляється зовсiм не тим, що ми намагалися уявити.
Режисер вважає, що щасливим його зробить iнвестор, який вкладе своï мiльйони в майбутнiй блокбастер, домогосподарка найкращим подарунком до будь-якого свята вважає пилосос або набiр виделок (дарма, що чоловiк вимагає розлучення з того часу, коли вiн сiв на одну з таких виделок)
- Дивним видається уявлення про щастя селян з казки Олекси Стороженка з глибокою назвою "Скарб". Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на печi i лише вiдкривала рота, як те голодне новонароджене пташеня, щоб поïсти. Хибну думку породила заздрiсть, а заздрiсть, як вiдомо, присипляє здоровий глузд. Фортуна не посмiхається тим, хто не докладає зусиль, щоб бути щасливим. Я, наприклад, досi не розумiю людей, що понад усе прагнуть виграти в лотерею. Жага легких грошей вбиває в нас бажання працювати i самовдосконалюватися.
А мiж тим, не треба вважати щасливим того, хто залежить вiд випадкового щастя. Така залежнiсть, мабуть, була i в Павлуся. А якщо б вiн не знайшов такоï дружини, яка б не тiльки кохала його як свого чоловiка, а й була йому матiр'ю; якщо б золотi монети не сипалися на нього просто з неба; якщо... Тодi Павлуся навряд чи вважали б щасливим, яким вiн, власне кажучи, i не був. Уявiть собi на хвилину, що у вас немає друзiв, з якими можна було б про щось безтурботно потеревенити; вам навiть нiчого згадати, бо ви не висовували носа далi своєï хатини; про те, як виглядають рослини i тварини, дiзнаєтесь лише з розповiдей... Стає страшно? Менi також. Тому врештi-решт спадає на думку, що заможнiсть i все iнше, що ïï стосується - це всього-на-всього бонус. Щоб не виникало найсумнiших думок вiд безнадiï. Можливо, образ Павлуся якраз є прикладом найнещаснiшоï людини...
А може, вiн цiнував, що має, i тому фортуна була уважною до нього?
Є люди, якi працюють ледь не цiлодобово, недосипають i недоïдають, але вважають себе щасливими, тому що Бог подарував ïм кусень хлiба. А iншi, котрi незадоволенi своєю долею, звинувачують у своïх проблемах курс долара, погоду i пасажирiв тролейбуса, скаржаться на державне правлiння i низьку заробiтну платню. Таким людям складно жити в цьому свiтi...
Хлопець дивується, чому його дiвчина зрадiла настiльки, що ïй бракує слiв. А вiн лише принiс ïй оберемок кульбабок. "Це ж не троянди", - подумає вiн i додасть: "Ох, ця жiноча логiка!"
Але що цiкаво, цей же хлопець, як i кожен з нас, не дасть однозначноï вiдповiдi на питання: "Що може зробити тебе щасливим?" Одразу в уявi виникають образи: грошi, грошi, ще раз грошi, жiнка-красуня i чарiвнi дiти, янголятка з наïвними оченятами та рогаткою в руцi.
Або... Або вiн зрозумiє, що йому для щастя потрiбна лише його дiвчина iз сонячними квiтами на долонях. У цьому разi парубок ще не безнадiйний.
Ми теж вже потiм згадуємо про моральнi цiнностi, про радiсть, турботу, любов... Про всi тi речi, що запалюють вогник в наших очах, дарують спокiй нашому серцю. Але чому так вiдбувається? Ми недоïдаємо i тому ми скупi? - та наче нi. Головна мета нашого життя - стати успiшним бiзнесменом? - теж нi. А мiж iншим, ви помiчали, що щастя приходить лише до щасливих людей?
Щастя вимiрюється не в доларах, а в моментах, коли на душi так хороше, що виростають крила. Ми самi є його творцями. I людинi для цього творiння вже дали фарби i полотно. Потрiбно лише змахнути пензлем i вiдтворити свою мрiю. I зовсiм не важливо, що ви добре малюєте лише Мiкi Мауса.Якщо хочеш бути щасливим, ти просто можеш ним бути.
