Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казцi Миколи Магери "Хоробрi з найхоробрiших"

Кожен народ особливий. Головне, що рiзнить людей, - це ïх мова. Завдяки пi зберiгається iндивiдуальнiсть, традицiï, культура, навiть характер нацiï приховує у собi мова.
Саме це, як на мене, i хотiв показати нам Микола Магера у казцi "Хоробрi i найхоробрiших". Вiн обрав алегоричний образ - дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити в мирi з iншими. У казцi дерево велике, могутнє, високе, сильне. Воно має охоронця, якого так i звуть - Охоронець.
У кожнiй казцi є добрi та злi героï. Ця казка - не виключення. У людей з'явишся вороги, але вони не могли силою побороти народ, вихований мiцнiстю дерева Мови. Попихач - зрадник великого народу - розповiв, що сила людей - у мiцностi чудо-дерева. А щоб воно не було сильним, розсадили по всiй краïнi паростки Мови, якi б не давали дереву брати силу з землi. Чудо-дерево й справдi почало слабшати, але вiрнi сини змогли його захистити та повернути колишню силу. I святе дерево розрослося, стало пишним зеленим гiллям тягнутися до сонця. Автор обрав прийом алегорiï, бо саме так можна найповнiше розкрити кожний образ. Iсторiя цього дерева - iсторiя нашого народу, нашоï мови, яка почала було "в'янути", втрачати красу, але ми змогли зупинити це. I в украïнськоï мови є охоронцi - це ми, тi, хто спiлкується, радiє, сумує, говорячи нею. Ми збагачуємо мову, робимо ïï сильною, вагомою, справдi рiдною нам.