Твiр-нарис iз циклу "Митцi рiдного краю". "Людина, яка була театром"
(творче кредо Леся Курбаса)
Творчiсть кожного справжнього митця невiддiльна вiд часу, на який вона припадає. У
нiй так чи iнакше вiдбиваються суспiльнi iдеï, iсторичнi подiï,
громадськi пристрастi. Але є митцi особливоï долi й особливого життєвого
призначення. Їм судилося жити i дiяти на стрижнi суспiльного i художнього життя,
вiдбиваючи у своïй творчостi найiстотнiшi, найсуттєвiшi тенденцiï
розвитку духовноï культури.
До таких митцiв належав Лесь Курбас. Коли менi довелося читати про його творчiсть,
здалося, що сама бурхлива iсторiя крокує шляхом: такою масштабною, яскравою та
багатоплановою ця творчiсть увiйшла в iсторiю украïнського театру. Звiдси й
масштабнiсть вирiшуваних ним проблем, i драматизм першовiдкривача.
Лесь Курбас народився 25 лютого 1887 року в мiстi Самборi Львiвськоï областi.
Син галицьких акторiв Ванди i Степана Яновичiв, хлопець ще в дитинствi "захворiв"
театром. I хоч батьки не погоджувалися з його вибором, вiн свiдомо обрав нелегкий
театральний шлях. Присвятивши всi своï сили театровi, вiн жив ним, розчинявся
в ньому, творив його. "Людина, яка була театром", - так влучно назвав його вiдомий
письменник i науковець О. Дейч.
Є такий вислiв схiдних мудрецiв: "Не приведи Господи вам народити ся й жити у часи
великих змiн!" Саме у такий час прийшов на украïнську сцену Лесь Курбас -
напередоднi Жовтневоï революцiï, що спричинила кардинальний злам в
iсторiï украïнського театру. Митець надихався новими iдеями при
розв'язуваннi творчих завдань, прагнув до ïх новаторського втiлення. Наступ
реакцiï й визрiвання соцiального вибуху у попереднi роки духовноï кризи
спричинив вiдставання нацiонального театру вiд сусiднiх. Тому, перш за все, на
долю Курбаса випала важлива мiсiя його оновлення. Поруч з ним завжди йшли його
друзi-однодумцi, його мистецький колектив. Всi вони були вихованцi єдиноï
школи, заснованоï на чеснiй спiвпрацi, законах етики i акторськоï
творчостi.
На його долю випало багато випробувань. Мене навiть вражає: як одна людина була в
змозi витримати такi життєвi колiзiï? Слiпуче сяйво Курбасового таланту - i
непорозумiння його естетичних звершень, захоплення його творчiстю - i пересуди,
суперечки... Все це породило рiзноманiтнi легенди про митця, у яких вiн виступає
уособленням iдеалу новатора, самовiддано закоханого в театр, у творчий пошук. В
iсторiю украïнського театру вiн увiйшов як вiдкривач незнаних мистецьких
обрiïв, чародiй сцени, вигадник театральних образiв нечуваноï виразностi
й сили.
Для мене саме цей Курбас - легенда, що живе в уявi ось уже декiлькох поколiнь
театральних митцiв. Саме цей Курбас викликає в моïй душi повагу й неприховану
гордiсть за те, що його творче життя пройшло в моєму улюбленому театрi iменi Т. Г.
Шевченка. Як засновник i органiзатор, творчий та iдейний лiдер театру "Березiль",
що згодом був перейменований у театр iменi Т.Г.Шевченка, Лесь Курбас по праву
вважається рiдним батьком нашого театру.
