Твiр-нарис iз циклу "Митцi рiдного краю". "Людина, яка була театром"
(творче кредо Леся Курбаса)Творчiсть кожного справжнього митця невiддiльна вiд часу, на який вона припадає. У нiй так чи iнакше вiдбиваються суспiльнi iдеï, iсторичнi подiï, громадськi пристрастi. Але є митцi особливоï долi й особливого життєвого призначення. Їм судилося жити i дiяти на стрижнi суспiльного i художнього життя, вiдбиваючи у своïй творчостi найiстотнiшi, найсуттєвiшi тенденцiï розвитку духовноï культури. До таких митцiв належав Лесь Курбас. Коли менi довелося читати про його творчiсть, здалося, що сама бурхлива iсторiя крокує шляхом: такою масштабною, яскравою та багатоплановою ця творчiсть увiйшла в iсторiю украïнського театру. Звiдси й масштабнiсть вирiшуваних ним проблем, i драматизм першовiдкривача. Лесь Курбас народився 25 лютого 1887 року в мiстi Самборi Львiвськоï областi. Син галицьких акторiв Ванди i Степана Яновичiв, хлопець ще в дитинствi "захворiв" театром. I хоч батьки не погоджувалися з його вибором, вiн свiдомо обрав нелегкий театральний шлях. Присвятивши всi своï сили театровi, вiн жив ним, розчинявся в ньому, творив його. "Людина, яка була театром", - так влучно назвав його вiдомий письменник i науковець О. Дейч. Є такий вислiв схiдних мудрецiв: "Не приведи Господи вам народити ся й жити у часи великих змiн!" Саме у такий час прийшов на украïнську сцену Лесь Курбас - напередоднi Жовтневоï революцiï, що спричинила кардинальний злам в iсторiï украïнського театру. Митець надихався новими iдеями при розв'язуваннi творчих завдань, прагнув до ïх новаторського втiлення. Наступ реакцiï й визрiвання соцiального вибуху у попереднi роки духовноï кризи спричинив вiдставання нацiонального театру вiд сусiднiх. Тому, перш за все, на долю Курбаса випала важлива мiсiя його оновлення. Поруч з ним завжди йшли його друзi-однодумцi, його мистецький колектив. Всi вони були вихованцi єдиноï школи, заснованоï на чеснiй спiвпрацi, законах етики i акторськоï творчостi. На його долю випало багато випробувань. Мене навiть вражає: як одна людина була в змозi витримати такi життєвi колiзiï? Слiпуче сяйво Курбасового таланту - i непорозумiння його естетичних звершень, захоплення його творчiстю - i пересуди, суперечки... Все це породило рiзноманiтнi легенди про митця, у яких вiн виступає уособленням iдеалу новатора, самовiддано закоханого в театр, у творчий пошук. В iсторiю украïнського театру вiн увiйшов як вiдкривач незнаних мистецьких обрiïв, чародiй сцени, вигадник театральних образiв нечуваноï виразностi й сили. Для мене саме цей Курбас - легенда, що живе в уявi ось уже декiлькох поколiнь театральних митцiв. Саме цей Курбас викликає в моïй душi повагу й неприховану гордiсть за те, що його творче життя пройшло в моєму улюбленому театрi iменi Т. Г. Шевченка. Як засновник i органiзатор, творчий та iдейний лiдер театру "Березiль", що згодом був перейменований у театр iменi Т.Г.Шевченка, Лесь Курбас по праву вважається рiдним батьком нашого театру.
