Лiричнi героïнi Лiни Костенко

I. Свiт жiночоï поезiï Лiни Костенко. (Поезiя Лiни Костенко часто дуже сувора й мужня, часто категорична й безкомпромiсна. I все ж таки, за визначенням Євгена Гуцала, поезiя Лiни Костенко - це жiноча поезiя. Їï свiт дуже рiзноманiтний. Тут1 є i любов, є зачарування й розчарування, є ностальгiчна любов до рiдноï землi.)
II. Душевна гармонiя лiричних героïнь.
1. "Немає еталонних iдеалiв". (Особливiсть жiночого сприйняття свiту вiдтiняє Лiна Костенко у своïй психологiчно проникливiй статтi "Немає еталонних iдеалiв". "У жiнки завжди був дуже розвинений внутрiшнiй свiт", - писала поетеса. Притуманена смутком жiноча незбагненнiсть - одна з рис ïï iнтимноï лiрики. Героïнi книги "Над берегами вiчноï рiки" щедрi на душевнi зiзнання й вiдкриття, вiдвертi й запечаленi в суто жiночому вiдчуттi плину часу, краси щастя.)
2. Переживання за долю Украïни. (У поезiях Лiна Костенко передає вболiвання своïх героïнь за долю Украïни, за наш народ. Їм болить i моральний занепад. У вiршi "Чоловiче мiй, осiдлай коня..." лiрична героïня звертається з проханням повернутися хоч на якийсь час у минуле, до рiдного села, до рiдноï старенькоï хатини. Скiльки в ïï словах болю й розпачу, а вiдчайдушний зойк: "Ой ти роде мiй!" звучить як пересторога-заклик до всiх нас дорожити домiвкою i пам'ятати про близьких людей.)
3. Головна краса ïï лiричних героïнь. (Духовнiсть, багатство внутрiшнього свiту - головна окраса лiричних героïнь Лiни Костенко. Тому з такою пристрастю пише поетеса про "людиноподiбних", здається ж: люди, все у них людське - але душа ще з дерева не злiзла. Душа ж ïï героïнь свiтла i прекрасна. Творчим досягненням Лiни Костенко є образ Марусi Чурай. Поетеса поставила ïï над особисту трагедiю i пiднесла до рiвня високих проблем життя i боротьби рiдного народу за волю.)
4. Безмежна любов i вiрнiсть у коханнi. (Менi дуже подобається iнтимна лiрика поетеси. Лiрична героïня вмiє любити, вона нiжна, безкорислива, умiє прощати i розлучатися:
Я люблю тебе тихо i боязко, Я прощально тебе люблю.
Читаючи поезiï Лiни Костенко, уявляєш ïï лiричних героïнь - жiнок, якi знають цiну життю, любовi i розлуцi. Вони вмiють переживати i особистi невдачi, i нещастя, бо, на жаль, життя не зiткане з радостi та щастя. Разом iз лiричною героïнею усвiдомлюєш:
Найвище умiння - почати спочатку. Життя. Розумiння. Дорогу. Себе.)
5. Безкорисливiсть лiричних героïнь. (Лiрична героïня поетеси безкорислива, з чистою душею. Це особливо яскраво вiдчувається у вiршi про розмову з садом, який питає: "Чому ти не прийшла... у час цвiтiння?" У вiдповiдь вона говорить:
I я прийшла не струшувать ренклод, I не робить з твоïх плодiв набутку. Другi приходять в час твоïх щедрот, А я прийшла у час твойого смутку.)
III. Заповiт поетеси. (Поезiя "Життя iде i все без коректур" є чистою i вiдвертою сповiддю поетеси, вiршем-роздумом про обов'язок живих, про плиннiсть часу. Лiна Костенко закликає жити правдиво, любити людей, залишати добрий слiд на землi. I нам слiд брати приклад з ïï лiричних героïнь, таких благородних, щирих, духовно багатих, щедрих на добро.)