ВIДОКРЕМЛЕНА ПРИКЛАДКА

ВIДОКРЕМЛЕНА ПРИКЛАДКА. Прикладка вiдокремлюється кома-ми, якщо вона:
      1) стосується особового займенника: Йому, досвiдченому
      конструкторовi, таке завдання було не нове,
      2) поширена i стоïть пiсля означуваного iменника (часто власного):
      Кажуть, Пролiс, такий парубiйко лiсовий, ходить полiсу» (М.
      Iвченко). Якщо прикладка поширена i стоïть у кiнцi речення, то
      вона часто вiдокремлюється за допомогою тире: Дивлячись на
      людей, усмiхався i мiй батько — великий добрий чоловiк (О.
      Довженко);
      3) має обставинний характер: Вiрний син трудовоï
      поневоленоï Укра ïни, Шевченко став най-глибшим виразником
      народних дум i надiй» (О. Гончар);
      4) використовується разом iз словами на iмя, на iмення, родом,
      так званий: За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прiзвище
      Пiвень» (Ю. Яновський).