Речення

РЕЧЕННЯ. Найменшою одиницею спiлкування є речення. Речення —
це осмислене сполучення слiв або окреме слово, гра- матично й
iнтонацiйно оформлене як вiдносно закiнчена цiлiсть, що несе певну
iнформацiю: Вiтер вiє з-за Лиману, гне тополю в лол/»(Т.
Шевченко). Смеркалося (Т. Шевченко). Вiд слова й словосполучення речення
вiдрiзняється трьома ос- новними ознаками: комунiкативнiстю,
модальнiстю й предикативнiстю. Комунiкативнiсть — це спрямованiсть
висловлювання на слуха- ча, яке виражається за допомогою
iнтонацiï, вставних слiв типу чуєте, знаєте, уявiть
собi, пiдсилювальних часток, звертань тощо. Модальнiсть — це
особисте ставлення мовця до власного вислов- лювання, яке
виражається за допомогою iнтонацiï (яка може бути
стверджувальною й заперечною), вставних слiв типу на жаль, ма- буть,
може, здається, справдi. Предикативнiсть — синтаксична
категорiя, синонiм слова при- судковiсть.