Неiстоти

IСТОТИ-НЕIСТОТИ. Категорiя iстот (неiстот) властива рiзним час-тинам
мови. Центральною є категорiя iстот (неiстот) iменникiв. У iмен-
никiв вона несловозмiнна, некорелятивна. Iменники-назви iстот позначають
людей, тварин, риб, птахiв, ко-мах, тобто предмети органiчного свiту:
батько, учитель, собака, кiт, короп, голуб, жук. До назв неiстот
належать слова, що iменують неживе в природi: стiл, камiнь. Подiл на
живе i неживе в обєктивнiй дiйсностi не завжди збiгаєть-ся з
подiлом на iстоти-неiстоти у граматицi. Так, до iстот у граматицi
належать: 1) мрець, небiжчик; 2) назви мiфiчних i демонологiчних осiб:
домовик, дракон, змiй, Сварог, Нептун; 3) назви гральних карт та фiгур у
деяких iграх: ферзь, туз 4) назви ляльок: Петрушка тощо. До граматичних
неiстот належать iменники, що позначають збiрнi су-купностi iстот: полк,
загiн, отара, селянство, учительство. Граматично назви iстот-неiстот
розрiзняються за вiдмiнковими формами. При вiдмiнюваннi у множинi
знахiдний вiдмiнок iменникiв- назв неiстот збiгається з формою
називного вiдмiнка (сiли за столи, пригадав iмена, розглянули
пропозицiï); у iменниках-назвах iстот- з формою родового вiдмiнка
(привiтали ювiлярiв, запросили всiх жiнок, нагодували ягнят). У
iменниках чоловiчого роду, крiм тих, що нале-жать до i вiдмiни, таке
розрiзнення проводиться i в однинi: зустрiв знайомого, прочитав роман.
Усi назви iстот — це iменники з конкретним значенням. До назв
неiстот входять як конкретнi, так i абстрактнi iменники.