Граматика

ГРАМАТИКА (гр. grammatike — вiд gramma — буква, написання) -
      1) лад мови, що охоплює систему морфологiчних категорiй i форм,
      синтаксичних категорiй i конструкцiй, способiв словотворення; 2)
      роздiл мовознавства, що вивчає закономiрностi й особливостi
      будови i форми слiв, словосполучень i речень певноï мови чи
      групи спорiднених мов. Граматика включає в себе морфологiчно-
      граматичне вчення про слово i синтаксис — граматичне вчення
      про словосполучення i речення, у широкому розумiннi до граматики
      включають i словотвiр- науку про закономiрностi творення нових слiв
      загальнограматичними
шi i>iнiми ïï пiкож (фонетику — науку про звуки мови та фоноло- iiнi ннуку про структурнi та функцiональнi закономiрностi звуко- ПОЮ ГIЙДУ мови Iснують рiзнi види граматики-описова, порiвняльна, iсторична, когнiтивна (мислиннєве поповнення граматичних форм), функ-цiональна (функцiï граматичних форм, ïх мотивованiсть) тощо.