ЧАС ДIСЛОВА

ЧАС ДIСЛОВА — граматична категорiя, яка виражає вiдношення
дiï до моменту мовлення. Вона повязана iз фiлософською
категорiєю часу, що позначає об'єктивно-реальну форму
буття.
Дiєслiвна категорiя часу тiсно повязана з iншими граматичними
категорiями дiєслова — особи, способу, стану. Загальна iдея
часу
77
найповнiше виражається в дiєсловi-носiï динамiчноï
ознаки, оскiльки час нерозривно повязаний з рухом, тобто дiєю. Дiя
може вiдбуватися одночасно з моментом мовлення, може передувати йому або
вiдбуватися пiсля нього. Графiчно це можна зобразити так:
Момент мовлення
<—————————&mda-
sh;—— х———————&md-
ash;————— >
Минуле Майбутнє
У сучаснiй украïнськiй мовi є чотири основних розмiри часу
дiєслова:
1) теперiшнiй {Я iду вузькою стежкою додому)-,
2) минулий (Катерина прийшла на iспит заздалегiдь);
3) давноминулий (Колись давно ходив був на дискотеки)-,
4) майбутнiй (Завтра пiду до приятеля в лiкарню).
У сучаснiй украïнськiй мовi час може виражатися рiзними формами:
простими (прочитаю), складними (читатиму-майбутнiй час) та складеними
(давноминулий — був читав, майбутнiй — буду читати).
Категорiя часу тiсно повязана з категорiєю виду дiєслова,
оскiльки форми теперiшнього часу можуть утворюватися лише вiд
дiєслiв недоконаного виду, що є вiдбиттям
обєктивноï реальностi — на момент мовлення ми ще не
знаємо, чи дiя буде завершена.