Ксенiя

КСЕНIЯ (грец. хепiа гостиннiсть, вiд xenos iноземець, xenios подарунок гостевi) близький до епiграми дотепний вiрш, шо мiстить похвалу або дружнє повчання, спрямоване до адресата. Якшо в епiграмi адресат негативний персонаж, то в К. позитивний. У стародавн. грекiв i римлян К. називали подарунки господаря гостям пiд час застiлля. Пiзнiше ними стали iменувати застiльнi вiршi мiнiатюри епiграмного та афористичного типу. Творцем жанру вважається давньорим. поет Марцiал, якому належить збiрка «Ксенiï' (Гостинцi»). До К. зверталися нiм. поети Й В.Гьоте та Ф.Шiллер, поляк Я.Iвашкевич (зб. Ксенiï та елегiï). В укр. поезiï жанр К. зустрiчається рiдко, хоча зразки ïï наявнi вже в давн. л-рi. К. можна вважати вiршi пiд назвою Епiграми» (1708) Iвана Максимовича, шо є дружнiми порадами читачевi морально-фiлос. змiсту. У нов. л-рi до цього жанру звернувся I.Франко в циклi Епiграмати i ксенiï» 1874 («Думаєш, плакать нам треба…, Других похибки ти збираєшся поправляти…, Тихо трудячись…). Дидактичнi за змiстом К. циклу мають безiменного адресата, автор у полемiчнiй формi подає добрi поради, спрямованi на подолання негативних рис його характеру та на правильне розвязання ним сусп. проблем. Юрiй Клим юк