Тропар

ТРОПАР коротка правосл. церк. пiсня, може бути строфа у вел. пiснi. Т.
звалися найдавн. з вiдомих вiзант. церк. пiсень, якi пiд час служiння
ставилися мiж псалмами та iн. бiбл. текстами або спiвались наприкiнцi
служби, вiрогiдно з IV ст. Виник Т. на змiшаному грунтi грец. та бл.-сх.
культур i у V ст. перерiс в особливий мелопоет. жанр. T., якi з X ст.
вже звуться стихiрями, — це муз.-поет, iмпровiзацiï на бiбл.
сюжети або тексти рел.-дидактичного характеру. Цi iмпровiзацiï
виконувалися мiж основними вiршами молитов- псалмiв i складалися у вел.
цiлiсну композицiю. Т. створювалися у нар. ладах i за мелодiйним складом
наближалися до свiтськоï нар. музики. Притаманне вiзант. стилю
прагнення до пишноï мону ментальностi спричинило перехiд Т. до
церк. богослужiння. Орнаментальне оздоблення мелодiï, умисна
складнiсть композицiï та широчiнь Т. вiдповiдали худож. смаковi
державних та церк. володарiв. Вважається, шо одним з авторiв Т.
був iмператор Юстiнiан. Т. гол., якшо не єдиний вид вiзант.
гiмнографiï у ранньому перiодi. Оскiльки Т. був живим мист-вом нар.
походження, навколо його проникнення до монастирського спiву розпочалася
гостра боротьба. Дехто з церковникiв почув у Т. голоси з мирського життя
народу, якi виступали проти чернечоï схими та мiстики. Близькими до
Т. за емоцiйним стилем та iнтонацiйними джерелами, вiрогiдно, були
численнi пiснi нар. складу, якi виникли у зв'язку з єретичними
рухами в правосл. церквi. Вони вiдбивали обурення народу державним та
духовним утиском. Так, вiдомий єресiарх Арiй створив багато
пiсень, через якi звертався до простого люду. Церква викорiняла нi
арiанськi спiви», Згодом термiн Т. залишився як заг. назва для
короткоï правосл. церк. пiснi, присвяченоï службi або якомусь
церк. акту. Залежно вiд теми Т. отримували спецiальну назву (напр.,
Богородичний
T.). Вiддавна слово Т. використовувалося як назва строфи у вел. поет,
композицiï, передусiм у ст. кондаку, а iнодi й у канонi. Як
сторофа у канонi та самостiйна пiсня був популярний у серб, сер- вiч.
поезiï (srbljak). Пiсля остаточного оформлення лiтургiï з
IХ-ХI ст. оригiнальна тропарна творчiсть завмерла. Валерй Лавренов