Посередник

ПЕРЕКЛАД-ПОСЕРЕДНИК промiжний переклад, з якого здiйснюється
перекладання ше на якусь мову. Суч. теорiя перекладу, вимагаючи
звернення до оригiналу, вiдкидає використання П.-п.. як i
непрямого перекладу взагалi. В минулому використання П.п. було поширеним
явищем, шо залежало вiд багатьох чинникiв. Протягом XVIII 1-оï пол.
XIX ст. заг-європ. мовою-посередником здебiльшого виступала франц.
чи нiм. Переклад «Тисяча однiєï ночi»
A.Галланом (1704-17) став посередником для перекладачiв на рiзнi
європ. мови. «Робiнзон Крузо рос. мовою вперше був
перекладений 1763 з франп. тексту. Нiм. П.-п. використовував
B.Жуковський. перекладаючи з «Махабгарати, Гомера. Фiрдоусi.
навiть П.Мерiме. I.Франко, бажаючи вiдкрити укр. читачевi скарби
свiт, культури, в умовах вiдсутностi вiдповiдних перекладацьких
кадрiв був змушений неодноразово користуватися з нiм. П.-п,. Ще в 20-
х pp. XX ст. тв. Я.Гашека та К.Чапека було перекладено на рос. мову
не з чес. оригiналу, але з нiм. П.-п. Це вiдбилося в назвах
перекладiв: Похождения бравого солдата Швейка (з нiм. Die Abenteuer
des braven Soldaten Schwejks; в оригiналi Osudy dobrjcho vojцka
Svejka»); Pyp < «Верстандовы универсальные работари (з
нiм. «W.U.R. < «Werstands Universal Robots, в оригiналi
«R.U.R. » < Rossum Universal Robots). Проте першi укр.
переклади було зроблено з оригiналу. Поряд з ним функцiï мови-i
юсередника набуває рос. мова. Вага рос. П.-п. надто в словян,
краïнах збiльшується в XX ст. Так, перша стаття про
К.Чапека, що з'явилася у Болгарiï, являла собою переклад
передмови до рос. празького видання «R.U.R.. Саме з цього рос.
перекладу
C.Калiннiкова було зроблено болг. переклад К.Трендафiловим для
першоï постави драми на болг. сценi в Русе рос. режисером Б.Еспе
(1924). Болг. переклад з першотв. зявився лише 1931 Подiбне було за
совєтських часiв шодо л-р народiв, якi входили до СРСР: рос.
переклади виконували функцiю П-п. Особлива ситуацiя зi сх. текстами.
В.Яблоньський, поль. перекладач i теоретик перекладу, зазначає:
Засвоєння сх. л-ри здiйснювалося переважно через переклади з
перекладiв. П.-п. є специфiчною рисою проблеми
орiєнтальних перекладiв. У певних випадках користування з П.-п.
стає необхiднiстю при вiдсутностi або неприступностi текстiв
першотв. Напр., значна частина оригiналiв поезiï азерб. класика
Мiрза-Шафi Вазеха (1792- 1852) загублена. Цi вiршi вiдомi з нiм.
перекладiв Ф.Боденштедта (1819-82). Отож перекладачi Вазеха рос.
мовою Н.Гребнєв i Л.Мальцев деякi тексти переклали зi знайдених
першотв., а решту з П.-п. Боденштедта. Тобто намагалися дати
еквiвалент тв. Вазеха, реконструювати ïх, маючи за основу
неточнi переклади-копiï. Анатолiй Волков