МIФОЛОГIЧНА ШКОЛА

МIФОЛОГIЧНА ШКОЛА наук напрямок в фольклористицi та лiт-знавствi, шо
вивчає мiфологiю як джерело нац. культур i перш за все фольклору.
Виникла в епоху європ. романтизму. Н а раннiй стадiï теорiя
мiфу знайшла розробку в книзi iтал. мислителя Дж.Вiко «Н ова наука
(1725). Вiн висунув концепцiю розвитку поет, та проз, мови, тропiв з
мiфу (кож на м етаф ора або метонiмiя «маленький мiф»). Теорiя
Вiко випередила основнi напрямки у вивченнi мiфу: гердерiвський та
романт. Й.Гердер розглядає мiфи як елемент нар. творчостi, вираж
ення най. своєрiдностi. В гуртку енських романтикiв пiд
головуванням Ф.Ш легеля виникла iдея про значення мiфологiï для
суч. худож. творчостi, а також про можливiсть створення нов.
мiфологiï. Романт. теорiя мiфу найповнiше виражена в працi Ф .
В.Й.Шеллiнга «Фiлософiя мист-ва» (1803), який вважав мiфологiю
«свiтом i грунтом, на якому тiльки i можуть квiтнути та зростати
витвори мистецтва…. отримати вираження вiчнi поняття».
Романт. етагi ф орм уванн я Мли. отримав розгорнуте вираження у вел.
дослiдженнi iсторика нiм. мови та фольклориста Я.ґрiмма (1785-1863)
«Нiмецька мiфологiя (1835). 1ст. i порiвн. вивчення мови дало
можливiсть авторовi реставрувати сер- вiч. давнину в мовi,
мiфологiï, поезiï та побутi. Вiн дiйшов висновку про
взаємне проникнення iсторiï та мiфологiï в епосi,
виникненнi з мiфологiï казки, легенди Грiмм прагнув визначити
методику виявлення мiфол. основи худож. тв.. спираючись на те. що
«поетта художник поступово вiдступають вiд древнiх взiрцiв i
переходять до зображення божественних предметiв в мiру своïх
сил… Прикрашання мiфу i є проминанням деяких його рис,
гуманiзацiя давн. святих взiрцiв, яке прагне наблизити богiв до
нашоï душi, зробити ïх бiльш людяними i в той же час знайти
безпосереднiй шлях до душi людини». Цим положенням визначався
характер еволюцiï мiфа в л-рi. накреслювалися шляхи його
дослiдження в худож. тв. Романт. iдеалiзацiя мiфа мiстила ряд спiрних
зiставлень, не завжди враховувал а рiзниш о мiж образами мiфологiï
та схожими метафорами й уособленнями поетiв. Бр. ґрiмм пояснювали
подiбнiсть явиш в областi фольклору рiзних народiв спiльнiстю ïх
давн. мiфологiï, прамiфом . I все ж Я.Грiмм. його сучасники та учнi
А.Кун, В.Мангарлт (Нiмеччина). М .М юллер (Англiя). М .Бреал ь
(Францiя), О.М.Афанасьев. Ф.I.Буслаєв. О.Ф.Мiллер (Росiя) глибоко
вплинули на вивчення культури, дали початок мiфол. методовi дослiдження
фольклору. Були закладенi засновки порiвн. та типол. вивчення
мiфологiï i фольклористики, подальшого розвитку М .ш. в ïх
най. рiзн ови д ах. Засновником «порiвняльноï
мiфологiï» є англ. фiлолог М.Мюл лер (1823-1900) . Вiн
виводив давнi мiфи з особливостей первiсних мов, що вели до
персонiфiкацiï явищ природи та створення образiв. Забутi синонiм и
створю вали грунт для мiфотворчостi. Прототипом багатьох мiфiв стало
сонце та пов'язанi з ним явища (солярна теорiя). Засновник
антропологiчноï школи Б.Б.Тайлор (1832-1917) висунув теорiю
антропологiчноï походження мiфiв. ïх основою вважав iдеï,
а не словеснi ф о р м и , в м iф от в орч ост i вбачав вираження
первiсноï ‘ фiл ософiï» природи. Перш им
представником р о с. М.ш. був Ф .Б усл асв (1818-1897). Засн ов к ом
його дослiдження пам'ятникiв фольклору i лавн-рус. л- ри стає iдея
нерозривного зв'язку мови та мiфу, мови та нар. оповiдання. В
дисертацiï ‘П ро вплив християнства на слов'ян, мову. Досвiд
iсторiï мови за Остромировим євангелiєм» (1848)
Буслаєв встановлює два перiоди в iсторiï давн-слов'ян.
мови: мiфол. (поганський) та христ.. коли первiсна мiфологiя
починає витiснятися христ. поняттями. Подiбнiсть к азок та
оповiдей вiн пов язував не тiльки з запозиченням, але й iз заг. законами
логiки. О.М.Афанасьєв (1826-1871) у тритомовiй працi Поетичнi
погляди слов ян на приролу. Досвiд порiвн. вивчення слов'ян, оповiдей та
вiрувань у зв'язку з мiфiчними розповiдями спорiднених народiв» (1865-
186У) розкрив мiфол. основу рос. казок, вказав на значення порiвн.
методу. Вiн зiставив рiзнi варiанти билини зi спорiдненими пам'ятниками
та оповiдями iн. народiв з метою вiдновлення первiсного тексту. Подiбне
завдання розв'язав О.М iллер (1833-1889) у дисертацiï «Порiвняльно-
критичнi спостереж ення над ш аровим складом росiй ського епосу. Iлья М
уромеиь i богатирство киïвське» (1869) Словеснiсть, в його
уявленнi, мiстить ряд послiдовних шарiв, якi повиннi бути предметом
дослiдження ( «наука нар. словесностi є свого роду
палеонтологiєю ). Подiбнiсть i принципову вiд мiннiсть мiфу та
худож. образу найбiльш точно визначив укр. фiлолог О.Потебня (1835-1891)
в Записках з теорiï словесностi : «Для нас мiф. що
приписується нами первiснiй людинi, є лише поет образ…
Навпаки, в мiфi образ i значення рiзнi, iнакомовнiсть образу
iснує, але самим субєктом не усвiдомлюється, образ
повнiстю переноситься в значення». З цього положення випливає
те, шо мiфологiя минулого в суч л-рi може бути тiльки засобом створення
худож. образностi. У X X ст. спiввiдношення мiфiв, ритуалу, фольклору та
л-ри дослiджує неомiфол. школа Микола Нефьоаов