Макама

МАКАМА (араб, зiбрання, збори) жанр cep-вiчноï шахрайськоï
новели в арабомов. перс,- тадж-мов. та гебр. (на iвритi) л-рах.
Обов'язковою ознакою М. є наявнiсть оповiдача безпосереднього
свiдка витiвок гол. героя. Образ оповiдача стає основною пiдставою
для циклiзаиiï М. (макамат) на вiдмiну вiд образу героя як
факультативного параметру циклотворення. Типовим стилем М. є садж,
ритмiзована проза, оздоблена римою: широке використання дiалогу. а також
прислiвïв, примiвок тощо пiдкреслює настанову на усну
оповiдь, а назагал фольклор, походження жанру. Нормативною кiлькiстю
новел, що входять в макамат, вважається 50. хоча, звичайно,
незрiдка цей канон порушується. Так. перший перс-мов. иикл М. Макамат-
i Хамiдi (XII ст.) Хамiдiддiна з Балхi (Пiвн. Афганiстан)
складається з 24 новел. Крiм власне M., в нього включено кiлька
муназар (араб, суперечка), тобто тв. сх. поет, жанру, який заснований на
дiалозi- диспутi i який нагадує Прованс, тенсону. Поет,
особливостi М. Хамiдi успадкував вiд араб, письменника ХI-Х1I ст. аль-
Харiрi, який в свою чергу створив свiй макамат не без впливу першого
клас, зразку такого жанр, циклу на араб, мовi макамата Бадi аз-Замана
аль Хамаданi (X XI ст ). Розповсюдження М. в вропi пов'язане з ют.
подiями, насамперед, завоюванням арабами Пiренеïв в УI-УИ ст.
Вiдомий гебр. письменник XII- XIII ст. Iєгуда аль-Харiзi написав
насичений цитатами зТори макамат на iвритi. М. брала участь у
становленнi європ. шахрайського роману, зокрема такоï його
ранньоï памятки, як Життя Ласарiльо з Тормеса (XVI ст.). Зараз М.
як жанр не iснує, хоча поодинокi стилiзованi спроби його
реанiмування вiдомi л-рi XX ст., перш за все, араб. (1906), в якiй вiн
свого часу почав формуватися: Оповiдь ïси, Iбн Хiшама (1906)
Мухаммади аль- Муваймiхi. Борис Iванюк