ЛIТОТА або ЛIТОТЕС

ЛIТОТА або ЛIТОТЕС (грец. itotys простота, зменшення).
      1. Троп, рiзновид метонiмiï, протилежнiсть гiперболи, поменшення
      ознак чи якостей предметiв або явищ. Трад. риторики розглядали Л. як
      вид гiперболи й. вiдповiдно, подiляли гiперболу на аихевiз
      збiльшення та Iарiпокiï або т е iозiь» зменшення. Д.
      поширена у розмов, мовi: «зïв крихту хлiба», «за
      хвильку повернуся» ; в iдеоматицi фольклор, генези: з макове
      зернятко». Словесно Л. може бути порiвнянням. сама така, як
      вузлик» (Марко Вовчок). м е т а ф о р о ю : «хата на
      курячих нiжках», епiтетом: хлопчик-мiзинчик. Принцип Л.
      втiлюється також на сюжетно-образних рiвнях фольклор, чи умовно-
      фант. типу: карлики, гноми, Гуллiверовi лiлiпути.
      2. Стил, фiгура: означення, що антонiмом, запереченням протилежного
      пiдкреслює вартiсть чогось: працьовитий неледачий. У цьому
      розумiннi Л. спорiднена з евфемiзмом, бо не змiнює змiст
      висловлювання, але його лексичне оформлення. Анатолiй Волков