Iнтермедiя

IНТЕРМЕДIЯ (вiд лат.intermedius те, шо стоïть посерединi)
1.Невел. пєса комiч. характеру, шо розiгрується мiж актами
основноï драми (або ж муз. пєса мiж актами опери). В
Англiï має ше назву iнтерлюдiя. В зх. лiт-знавствi часом
ототожнюється з iнтермешго. Виникла в XV ст. як жанр, сценка,
написана нар. мовою, яка розiгрувалась мiж окр. частинами
мiстерiï. Iст. прообрази I. вбачають в давн.грец. стасимах, мiмi
i пантомiмi рим. драматургiï, франц. фарсах i нiм.
фастанахтшпiлях. Спочатку виконувала функцiю комiч. противаги
змiстовi серйозноï пєси, в яку вставлялася, згодом почала
вiддiлятися i набувати самодостатнього значення. В Iталiï з нар.
пiсень, шо виконувалися в антрактах театр, вистав, виник балет зi
спiвом, який трансформувався пiзнiше в оперу-буфа, або комiч. оперу.
В епоху Вiдродження до I. зверталися М. де Сервантес (зб. Вiсiм
комедiй i вiсiм iнтермедiй»), Лопе де Вега (численнi епиетевеь
iсп. варiант I.), В.Шекспiр (блазенськi епiзоди в його високих
трагедiях), Лж.Гейвуд, I.Сакс та iн. I. в Украïну перейшла з
Зх.вропи iз шкiльною драмою. В бароковiй л-рi ХЛI-ХЛII ст. I. входили
до складу шкiльних драм i вiдiграли значну ролю в становленнi нац.
театру, позаяк вони незабаром автономiзувались» i стали
сприйматися як основне видовише. Укр. I. здебiльшого заснованi на
нар. казках анекдотах та iст. мотивах; спорiдненi з вертепом,
балаганом, райком. З них найдавнiшi знанi Продав кота в мiшку та
Найкращий сон. ïх 1619 було зiграно в Камянцi-Струмiловiй пiсля
2-го та 3-го акту поль. вiрш, трагедiï на бiбл. сюжет
Я.ґаватовича Трагедiя, або Образ смертi пресвятого Iоана Хрестителя,
посланця Божого. Можливо чi I. вже перед тим виконувались укр.
мандрiвними трупами. Збереглося бiля 50-ти укр. I. (М.Довгалевський,
Г.Кониський та iн.). Героями ïх були козаки, запорожцi, мiшани,
селяни тошо. В них вiдбито тогочаснi побутовi особливостi нар.
уявленнь. Ось як зображується рай: Гей, бито ж, било ж там
много ïсти не гтребачу Било м ‘ясо, поросята,
Билипєчоне курчата, Било там и вароиос. Та било и
смажоноє… Все хорошо, и з юшкою Бiлою т а и ж суттою , И
тiсто било варене, Смажене та и пєчоне, И пироги тамо бнли, Та
и боршика зварили, Та била и калусгая, И горох, била кашая. Традиин
I. оживають в укр. водевiлi XIX ст. (I. Котляревський, Г.Квiтка-
Основяненко, М.Старицький). У суч. театрi I. збереглася лише як
композицiйний прийом.
2. Невел. епiзод мiж частинами муз, тв переважно мiж варiацiями.
Людмила Серлкж