Iмпровiзацiя

IМПРОВIЗАЦIЯ (вiд iтал. improvvisazione, лат. improuisus несподiваний,
раптовий) процес складання худож. тв. в момент його виконання. I.
передбачає свободу поет, асоцiацiй, високу майстернiсть та
обдарованiсть автора. Найтиповiша I. для усноï нар. творчостi, де
вiдтворювач фольклору спроможний деякою мiрою варiювати тв., тим самим
вiдшлiфовуючи та удосконалюючи його. Так, явна I. присутня у рос.
частушках та билинах, укр. коломийках та думах, на цiлком вiльнiй I.
побудованi голосiння. Творення героïчного епосу вiдбувалося саме
шляхом I., що виконувалися в супроводi муз. iнструментiв (греи. аедами,
спiвцями фiн., карел., естон. рун, укр. кобзарями, вiрм. гусанами, кавк.
та тюркомов. ашугами). Прованс, трубадури, каталанськi та iса хуглари,
франц. трувери, нiм. мiнезiнгери на лицарських турнiрах оспiвували
кохання, утверджуючи культ служiння прекраснiй дамi. Iснує т. зв.
колективна I., яка властива словесним змаганням та поет, iграм. Напр.,
агои у давн. Грецiï словесне змагання мiж дiйовими особами
комедiï, чи айтис на Сх. поет, змагання iмпровiзаторiв (акиию,
ясiршi, ашугiв), де пiд супровiд муа iнструменту виконується I. на
задану тему. Притаманна будь-якiй грi взагалi, I. має мiсце також
у поет, та словесних iграх (бурiме, иентон). Певне мiсце I. займала у
лiт. та салонному життi кiн. XVIII поч. XIX ст. Набула поширення
альбомна лiрика, основнi iмпровiзацiйнi жанри якоï епiграма та
мадригал. Особливо популярною стає творчiсть поетiв-
iмпровiзаторiв, якi створюють експромти на замовлення публiки.
Великоï слави зажив А.Мiцкевич, який iмпровiзував поль. вiршами або
франц. прозою. Цiкава сама тема I, в л-рi XIX ст. О.Пушкiн у гипетських
ночах створює образ iталiйця- iмпровiзатора, зображуючи мист-во I.
самобутнiм i своєрiдним, шо потребує поет, натхнення,
майстерностi та природноï обдарованостi автора. Специфiчнiсть I. та
кн. образ поета iнтерпретується у тв. Ж.де Сталь Корiнна, або
Iталiя та В.Одоєвського Iмпровiзатор, де технiка I.
розглядається як залежнiсть творця вiд волi слухачiв.
I. поступово набуває жанр, ознак. Iмпровiзованими є такi
жанри як варiацiя та експромт. Вiдомi експромти та I. Мiцкевича,
Пушкiна, Лесi Украïнки, В.Брюсова, С.сєнiна, М.Рильського
та iн. У музицi I. породжує ряд муз. жанрiв: варiацiя,
фантазiя, iмпровiзацiя, експромт. Цiлком на 1. побудований джаз.
Наталя Д ихочанова