ГОЛОСIННЯ або ТУЖIННЯ

ГОЛОСIННЯ або ТУЖIННЯ жанр, котрий своïм корiнням сягає доби синкретичного стану мислення людства. Г. тiсно пов'язаний з похоронним обрядом. Не має чiтко окреслених жанр. форм. Останнi можуть варiюватися вiд окр. траг. вигукiв до вед. сюжетних плачiв-поем. В основi кожноï з iмпровiзацiй використовувались накопиченi нар. традицiєю словеснi формули та етил, i ритм, особливостi. Так, будова укр, Г. в ритм, планi нерiвномiрна i пiдкорена речитативнiй повiльнiй манерi виконання. Бiльш чiтка ритм, органiзацiя в гуцульських Г. ïх pm побудований, як правило, на комбiнацiï три i чотириударних вiршiв. Особливостi поетики Г зумовленi вiдкритiстю тексту (можливiстю варiювання), своєрiднiстю обряду та обрядовим часом. Емоцiйна напруженiсть, насичена (iнколи i переобтяжена) трагiзмом, визначає основний стильовий фон Г. Тому всi образнi та структурно- семантичнi засоби мови використовуються з метою пiдкреслення трагiзму ситуацiï. Г. чи не єдиний в свiт, словесностi жанр, в якому емоцiйне перенасичення не має межi, не ламає жанру, перетворюючи його в iронiчне самозаперечення, а утверджує жанр, продуктивнiсть. Г. виконувалися пiд час похоронного обряду в моменти найбiльшого емоцiйного напруження (оплакувався факт смертi, покладання в домовину, над могилою, при виносi небiжчика iз дому i т.д.). Чiткоï регламентацiï виконання в сценарiï похорону не iснує. Все зумовлювалось емоцiйним станом. Голосили, як правило, жiнки. Частiше поодинцi (соло). Iнколи змiнювали одна одну. Iснує i жанр весiльних Г. Повязанi вони з жалем за дiвоцтвом, батькiвським домом, подругами. Виконує Г. сама молода, або з подругами. Форма цих Г. iмпровiзована, але має, переважно, чiтку сталiсть. Це пояснюється ритуальною обовязковiстю виконання, яке не завжди вiдповiдало емоцiйному становi молодоï. Тому жiнки заучували зi слiв вже замiжнiх жiнок, або вiд жiнки-розпорядницi на весiллi. Загалом Г. як жанр функцiонує не лише в похоронному обрядi та на весiллi. Вiн був продуктивний у кожному з випадкiв життя, забарвлених горем, прощанням, стихiйним лихом, початком вiйни, хворобою i т.п. Окр. жанр, групу складають рекрутськi пiснi-Г. Збирали та вивчали Г. в Росiï .Барсов, М.Азадовський, К.Чистов; в Украïнi В.Гнаткж,
      I.Свєнцiцький, М. Стельмах, М.Грииай. Г. привертали увагу укр.
      письменникiв Г.Квiтки- Основ'яненка, I.Нечуя-Левицького, М.Коцюбин
      ського, В.Стефаника, Марка Черемшини. Iгор Зварич