Фрейм

ФРЕЙМ мiнiмальна сукупнiсть ознак, за якими назване вичленовується
з навколишньоï лiйсностi. Використовується в теорiï
комунiкацiï, означаючи мiнiмум ознак i зв'язкiв, якi iснують мiж
предметами та явищами в обєктивнiй реальностi i являють той рiвень
iнформацiï, шо може бути сприйнятим (дешифрованим).
Вважається, шо своєрiднiсть свiдомостi кожного iндивiда
можна уявити як набiр Ф. плюс усi рiзновиди емоцiйного, свiдомого та
пiдсвiдомого вiдображення навколишнього свiту. Важливим
виявляється використання поняття Ф. при вивченнi механiзмiв
постiйноï (iнварiант) та змiнюваноï (варiант) часток
iнформацiï в процесi формування традицiï. Тобто частина коду,
яка перетинається (фрейми), забезпечує обєктивнiсть
iнформацiï, а та, шо не перетинається суб'єктивнiсть.
Вiдповiдно першi є трал, первня культури, а другi новаторськими.
Напр., вiдношення композицiï казки до сюжету подiбне вiдношенню
мови до повiдомлення. Тобто композицiя є гарантом збереження
структури ж анровоï моделi. Вона ïï стрижень. Сюжет же
ïï оформлення. Це пiзнавальний знак жанру, шо пов язує
розумiння того, хто створює, та того, хто сприймає
iнформацiю. Це його формула, яка обмежує свавiлля
iндивiдуальноï свiдомостi. Тобто збереження моделi (Ф.),
виведеноï В.Проппом у виглядi функцiй дiйових осiб чарiвноï
казки, забезпечує збереження традицiï цього жанру. У роботi
над своєрiднiстю жанрiв казки вельми продуктивним є порiвн.
аналiз сюжетоскладання, розроблений Р.Волковим. Сюжет чарiвноï
казки, зведений Проппом до заг. для всiх сюжетiв фреймового рiвня, за
допомогою методу Р.Волкова може привести до побудови Ф. (моделей), в
яких виймається заг. Ф. Iн. словами цей метод вказує на типи
реалiзацiï ?аг. Ф., шо i було зроблено Р.Волковим на прикладi казок
про безневинно гнаних. Iгор Зварич