ЖАНРОВА ДОМIНАНТА
ЖАНРОВА ДОМIНАНТА визначальна жанр, характеристика тв., його жанр,
концепцiя. У свiт, л-рi поряд з моножанр. зустрiчаються i полiжанр. тв.,
тобто такi, в яких спiвiснують ознаки рiзних, як фольклор., так i власне
лiт. жанрiв, шо зумовлено автор, настановою на комплексне бачення й
усвiдомлення зображуваноï дiйсностi. В таких тв. у залежностi вiд
ïх iдейноï спрямованостi ступiнь онаявленос тi жанр, форм
рiзний: вiд ïх безпосереднього витворення до опосередкованого
натяку на них (жанр, алюзiя). Деякi .з них можуть набувати статусу
вiдносно самостiйного композицiйного (i навiть архiтектонiчного)
складника (напр.. Плач Ярославни» у сер-вiч. героïчному епосi
Киïв. Русi Слово о полку Iгоревiм) на вiдмiну вiд тих, що
сполучаються з iн. жанрами (жанр, дифузiя) й характеризуються
композицiйною розмитiстю. Нарештi, жанр, ознаки можуть розподiлятися мiж
рiзними структурними рiвнями, створюючи жанр, стереоефект, напр., у
романi В.Винниченка Записки кирпатого Мефiстофеля». Його можна
квалiфiкувати як роман випробовування за характером сюжетних колiзiй, за
технiкою оповiдi вiн належить до жанру .записок», саморефлексiя
гол. героя дає пiдставу вважати його психол. романом, але водночас
оповiдач, призначаючи розповiдь майбутньому читачевi свому маленькому
синовi, називає його казкою. Функцiонально орiєнтована
спiввiдноснiсть жанр.форм спричиняє ïх структурну
упорядкованiсть, яка проявляється, насамперед, у тому, шо одна з
них надає рештi системноï органiзованостi. Напр.. Мертвi душi
мають жанр ознаки анекдоту, шахрайського роману, iдилiï роману
випробування, але автор, пафос цього тв., що зумовлений змiстом
гегелiвського свiтогляду, адекватно втiлюється у жанрi поеми, який
надас худож. єдностi тв. концептуального характеру. Неусвiдомлення
наявностi Ж.д. або навмисне iгнорування ïï (надання статусу
Ж.д. периферiйнiй жанр, ознацi тощо) призводить до неминучоï
розбiжностi мiж автор, i читацьким жанр, тлумаченнями худож. реальностi
тв., а отже й до ïï. цiєï реальностi, iдейноï
переакцентуаиiï. що стає одним iз чинникiв рецептивного життя
тв., його iст. функцiювання. Напр., звичною є рiзниця мiж жанр,
визначенням пєси драматургом та жанр, iнтерпретацiєю
ïï режисером, надто з метою ïï осучаснення (комедiя
А.Цехова «Вишневий сад трактувалася першим ïï
постановником К.Стаиiславським як драма). Iнколи автор, жанровi
пiдзаголовки можуть бути цiлком умовними, пародiйними або ж
парадоксальними, розрахованими на активiзацiю читацького сприйняття
(напр.. «роман жахiв» Ю.Андруховича Московiада»).
Суттєвого значення має Ж.д. у фольклорi з притаманною йому
настановою на виконавчу варiативнiсть. яка може спричинити контамiнацiю
тв.. зокрема, тих, шо належать до спорiднених чи навiть рiзних жанрiв. В
цiй ситуацiï первiснi жанр, ознаки починають вiдiгравати ролю його
Ж.д., яка попри всi дiахронiчнi змiни, шо вiдбуваються з тв..
падає йому доцентровоï усталеностi худож. цiлого. Борис
Iванюк
