АЛХIМIЧНИЙ МIФ

АЛХIМIЧНИЙ МIФ термiн культуролога В.Рабиновича, шо розглядає
алхiмiчний феномен як репрезентативний образ культури Сер-вiччя,
центральне поняття алхiмiï поняття фiлософський камiнь»,
котрий мислиться як матерiальне втiлення iдеï можливостi
перетворення природи речей. Основний комплекс iдей А.м. в вропi йде вiд
гностикiв, якi започаткували думку про недосконалiсть реального свiту.
Згодом А.м. адсорбував iдею христ. вчення про можливiсть перетворення
хлiба й вина на тiло й кров Христовi, людського в божественне тощо, хоча
одночасно iнтенсивно розвивав поганське езотеричне знання, яке прийнято
було повязувати з мiфiчним Гермесом Трисмегiстом. А.м. функцiонує
в рамках потаємноï, окультноï лiтератури. Iдеï та
мотиви А.м. спостерiгаються i в худож. творчостi нов. часу (В.Шекспiр,
Й.В.Гьоте, В.Гюго, П.Мерiме, А.Франс, Г.Веллз, Г.Честертон, Т.Манн,
Г.Гарсiя Маркес, О.Пушкiн, М.Гоголь, В.Жуковський, В.Брюсов, Ф.Сологуб,
М.Булгаков, Г.Квiтка-Основяненко, П.Кулiш та iн.). Численнi
iнтерпретацiï А.м. мають мiсце в суч. науковiй фантастицi та
масовiй лiтературi. Семен Абрамович