Соловей

Категории

1.   1 Вiктор Забiла

Оригинал

Не щебечи, соловейку,
Пiд вiкном близенько;
Не щебечи, малюсенький,
На зорi раненько.
Як затьохкаєш, як свиснеш,
Неначе заграєш;
Так i б'ється в грудях серце,
Душу роздираєш.
Як засвищеш голоснiше,
А далi тихенько:
Аж у душi похолоне,
Аж замре серденько.
Зовсiм трошки перестанеш,
Лунь усюди пiде;
Ти в темну нiч веселися,
I як сонце зiйде.
Твоя пiсня дуже гарна,
Ти гарно й спiваєш:
Ти, щасливий, спарувався
I гнiздечко маєш!
А я бiдний, безталанний,
Без пари, без хати:
Не досталось менi в свiтi
Весело спiвати.
Сонце зiйде — я нуджуся,
I заходить — плачу:
Котру люблю дiвчиноньку,
Тiєï не бачу.
Довго й чутки вже не маю
Про милу дiвчину;
Цiлий вiк свiй усе плачусь
На лиху годину.
Не щебечи, соловейку,
Як сонце пригрiє!
Не щебечи, малюсенький,
I як вечорiє!
Ти лети, спiвай тим людям,
Котрi веселяться;
Вони пiснею твоєю
Будуть забавляться.
А менi такая пiсня
Душу роздирає! —
Гiрше б'ється моє серце,
Аж дух замирає,
Пугач менi так годиться
Стогне, не спiває;
Нехай стогне коло мене
Да смерть возвiщає.
1835 – 1836рр.