ЖУРАВЛИКИ ЛИНУТЬ...
Платон Воронько ()
Журавлики линуть:
Курли та курли.
Ми з краю свого
В чужину попливли.
I там, за морями,
В далекiм краю,
Згадаєм не раз
Про вiтчизну свою,
Де вивели дiток,
Де гнiзда звили
.
Журавлики линуть:
Курли та курли
.
Пiд ними родюча
Безмежна земля.
Стерня золотiє,
Парує рiлля.
Усе тут знайоме
I рiдне усе.
А вiтер холодний
Удалеч несе.
ïм люди гукають:
Здоровi були!
Журавлики нiжно:
Курли!
Курли!
Весна.
Iз-за моря
Летять журавлi.
Поля зеленiють
У раннiм теплi,
I пролiском, рястом
Квiтують лiси.
Вiтчизна спiває
На всi голоси.
Пiдводиться сонце
З нiчноï iмли.
Журавлики радо:
Курли!
