Уже свiтає, а ще iмла

Категории

1.   1 Павло Тичина

1920р.

Оригинал

Уже свiтає, а ще iмла...
На небi зморшка лягла.
— Як зайшла ж менi печаль!
Промiннi заори воралися у хмари.
Чую — фанфари!
— Як зайшла ж менi печаль!
Ой, не фанфари то, а сурми i гармати.
Лежи, не прокидайся, моя мати!..
Прокляття всiм, прокляття всiм, хто звiром
став
(Замiсть сонетiв i октав).