IЗ ЗБIРКИ ПШЕНИЧНИЙ КОЛОСОК ЯК СИНИЧКА БУДИТЬ МЕНЕ

Категории

Василь Сухомлинський ()

Оригинал

Оповiдання Щойно посвiтлiшає за вiкном, прилiтає маленька жовтогруда пташка. То — синичка. Шапочка в неï чорно-оксамитова, щiчки бiлявi. На зеленкувато-сiрих крильцях кожна пiр'ïнка нiби пензликом намальована. Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку. Заглядає агатовим оченятком у кiмнату. Розвиднюється, я пiднiмаюся з лiжка, виношу шматочок несоленого сала. Синичка дзьобає сало й спiває: Пiнь-пiнь. Це вона говорить: Дякую, завтра вранцi я знову прилечу.