ЛАСКАВО ПРОСИМО НА ВИСТАВКУ ПОРТРЕТИ МАМ

Категории

1.   1 Оксана Сенатович

Оригинал

Портрети малювали
малята-дошкiльнята.
Нiхто в спiвавтори
не брав собi нi брата,
нi старшоï сестри.
Самi намалювали,
на виставку прислали.
Тому кажу зарання:
чекॠвас на виставцi
i смiх, i здивування.
Вхiднi квитки: три посмiшки,
один ласкавий погляд,
i просимо
на ОГЛЯД.
ПЕРША МАМА
трiшки схожа на солдата
чи на велетня-гiмнаста:
десять гудзикiв бляшаних
i лампаси для прикраси
на мундирi носить мама.
П'яти вкупi, руки в боки
в мами дуже строга мiна,
нiби щойно
добре висварила сина
за невивченi уроки.
ДРУГА МАМА
справжня дама:
у перлистому намистi,
у срiблистому манто.
Два годинники на руку
не забула начепити,
а браслетiв, мабуть, сто.
Бiлi туфельки у мами
з каблучками-олiвцями,
жовтий шарф, як в каченяти,
i настiльки широчезний
в мами-дами капелюх,
що у дверi не пропхати.
ТРЕТЯ МАМА
як усi на свiтi мами
iз очима i вустами.
Мॠмама нiс i брови,
мॠруки, на яких
по сiм-вiсiм рiзних пальцiв,
переважно голубих.
Тiльки в мами нiг немаҐ!
А хто знаҐ,
може, мама
у водi стоïть, а може,
на колiна мама стала
i стоïть отак хто знаҐ?
Попри все оте вона
пречудова. Слiв немаҐ!
ЧЕТВЕРТА МАМА
Два вуха у мами,
два ока глибокi,
двi рожевi щоки,
двi руки.
Та з причин невiдомих
вона, як лелека,
стоïть на однiй нозi.
На дорозi стоïть в пилюзi,
а дорога додому далека,
i щоб мамi додому дiйти,
не зашпортавшись i не упавши,
хтось мусить ïï повести.
П'ЯТА МАМА,
як Дюймовочка, маленька,
i на нiй
коротесенька сукенка
до колiн.
В мами синi оченята,
як у ляльки, рученята,
бант-метелик у волоссi.
Лиш торбинку мама носить
шириною з класну дошку,
i грубезну парасолю,
висотою iз тополю.
ШОСТА МАМА
В мами сукня голуба
i коса красива, руса,
тiльки замiсть губ у мами
два червонi вуса.
(Бо художниця мала
необачно пролила
на малюнок фарбу).
I тепер у мами вигляд
дуже-дуже незавидний.
Не пiдходять, звiсно, ïй
запорiзькi пишнi вуса.
Все ж рятують маму сукня
i коса красива руса.
СЬОМА МАМА
iде
i на повiдку
начебто кiшку веде,
а дуже можливо, що лева.
Бо грива
у звiра на повiдку
справжнiсiнька лев'яча грива
(помилка можлива:
художник без досвiду
сплутав знiчев'я
з кiшкою лева).
А може, а може, це анiяка
не кiшка i зовсiм не лев,
а звичайний
гривастий рудий собака.
Словом:
мама iде
i на повiдку
звiра якогось веде.