Та ой як крикнув же та козак Сiрко — IСТОРИЧНI ПIСНI

Категории

Суспiльно-Побутовi Пiснi ()

Оригинал

Та ой як крикнув же та козак Сiрко Та ой на своïх же, гей, козаченькiв: Та сiдлайте ж ви коней, хлопцi-молодцi, Та збирайтеся до хана в гостi! Та сiдлайте ж ви коней, хлопцi-молодцi, Та збирайтеся до хана в гостi! Та туман поле покриває, Гей, та Сiрко з Сiчi виïжджає, А ми думали, а ми думали, Що орел iз Сiчi вилiтає. А ми думали, а ми думали, Що орел iз Сiчi вилiтає. Гей, то вiйсько, славне запорiзьке, Та на Кримський шлях iз Сiчi виïжджало, А ми думали, а ми думали, Що орли по степу лiтали. А ми думали, а ми думали, Що орли по степу лiтали. А ж то Сiрко, та козак же Сiрко, Та на конику вiн виïжджає, А ми думали, а ми думали, Що орел по степу лiтає. А ми думали, а ми думали, Що орел по степу лiтає. А ж то вiйсько та славне запорiзьке Та на вороних конях в степу виграває, А ми думали, а ми думали, Що то мiсяць в степу зiходжає. А ми думали, а ми думали, Що то мiсяць в степу зiходжає. А ж то козак Сiрко, та козак же Сiрко На битому шляху та татар оступає, А ми думали, а ми думали, Що орел по степу лiтає. А ми думали, а ми думали, Що орел по степу лiтає.