Та ой як крикнув же та козак Сiрко — IСТОРИЧНI ПIСНI

Категории

1.   1 Суспiльно-Побутовi Пiснi

Оригинал

Та ой як крикнув же та козак Сiрко
Та ой на своïх же, гей, козаченькiв:
Та сiдлайте ж ви коней, хлопцi-молодцi,
Та збирайтеся до хана в гостi!
Та сiдлайте ж ви коней, хлопцi-молодцi,
Та збирайтеся до хана в гостi!
Та туман поле покриває,
Гей, та Сiрко з Сiчi виïжджає,
А ми думали, а ми думали,
Що орел iз Сiчi вилiтає.
А ми думали, а ми думали,
Що орел iз Сiчi вилiтає.
Гей, то вiйсько, славне запорiзьке,
Та на Кримський шлях iз Сiчi виïжджало,
А ми думали, а ми думали,
Що орли по степу лiтали.
А ми думали, а ми думали,
Що орли по степу лiтали.
А ж то Сiрко, та козак же Сiрко,
Та на конику вiн виïжджає,
А ми думали, а ми думали,
Що орел по степу лiтає.
А ми думали, а ми думали,
Що орел по степу лiтає.
А ж то вiйсько та славне запорiзьке
Та на вороних конях в степу виграває,
А ми думали, а ми думали,
Що то мiсяць в степу зiходжає.
А ми думали, а ми думали,
Що то мiсяць в степу зiходжає.
А ж то козак Сiрко, та козак же Сiрко
На битому шляху та татар оступає,
А ми думали, а ми думали,
Що орел по степу лiтає.
А ми думали, а ми думали,
Що орел по степу лiтає.