ПIСНI-IГРИ ПОДОЛЯНОЧКА
Усна Народна Творчiсть ()
А тепер давайте в подоляночки пограємось. Одна дiвчинка буде за
подоляночку
— вона йде в коло. Всi ж iншi стають у коло, беруться за руки i водять танок, спiваючи:
Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була Молодесенька.
Тут вона впала,
До землi припала.
Личко не вмивала,
Бо води не мала.
Пiд цю пiсню
подоляночка
спершу ходить у колi, а потiм присiдає до землi, схиляє голову на руки i сидить так, зажурившись, аж усiм шкода ïï стає, i вони спiвають:
Устань, устань,
Подоляночко.
Тут
подоляночка
пiдхоплюється, а коло спiває далi:
Умий личко,
Як ту скляночку.
На цi слова
подоляночка
показує в рухах, як вона старанно вмивається. I побачивши, що вона така чепурна, всi здогадуються, що вона, певно, й танцювати вмiє, i радiють, радять ïй у своïй пiсеньцi:
Вiзьмися у боки,
Покажи нам скоки.
Та бiжи до гаю,
Бери дiвча з краю!
Подоляночка тiшиться i пританцьовує пiд цю пiсеньку, а далi бiжить до кола, бере за руку якусь дiвчинку i веде всередину на своє мiсце, а сама стає в коло разом з усiма. Гра починається спочатку.
