ТРИПТИХ ДЛЯ АЛЛИ ГОРСЬКОÏ Смерть

Категории

1.   1 Iгор Калинець

Оригинал

У нашiй долi, нашiм льосi
не все збагнути й осягти...
Лежить наш труп у чорнiм льосi
на днi нiмоï самоти.
Нiхто не зрушить з мiсця ляди,
не впустить променя у склеп.
Лише стилет стремить безвладне,
вкипiлий у кривавий леп.
Нiхто не змиє наше тiло,
не вгорне в вiчностi саван.
I б'ються головою в стiни
останнi мовленi слова.
Бо не мине тому без кари,
хто, в серцi стамувавши гнiв,
вiзьме нас на печалi мари
вiддать землi на перегнiй.
Бо не мине тому безчинно,
хто, розпачу здушивши крих,
знайде за вашими плечима
крихiтнi рудименти крил.