ПОЕТАМ-УКРАÏНЦЯМ
Категории
Оригинал
До вас, поети-украïнцi,Шлю — вибачайте — дружнiй лист,
Щоб повiтати наодинцi
Та дяку висловить за хист.
Доходять часом вашi звуки
В мою далечину глуху
I гоять чаром бiль розпуки
На самотинному шляху.
Вiд вас одрiзнений навiки,
Докупи думкою живу...
Приймiть же щиро братнi стрiки
Про нашу долю свiтову.
Бажав, бач, я сказати в листу
Про рiдний брак громадських благ
Та притулить до того змiсту
Вiд себе декiлька уваг.
Не все спiвати нам про квiти
Та любуватися Днiпром...
Година — дбать про шлях освiти,
Люд забезпечити добром;
Спинить навколо голос стонiв,
Що крають серденько притьмом,
Розвiять пiтьму забобонiв,
Впотужить голови умом;
Збудить чуття самопiзнання,
Шаноби власноï чуття,
Розсунуть цiлi прямування
Замiсть товктися без пуття.
Хай мертва буква вас не мане
До свар, заслонюючи суть;
Славетнiш нiмцi чи слов'яне —
Тi спiрки краю не спасуть.
З усiх усюд берiмо з датки,
А не зачерв'юймо в багнi;
Меткоï жизностi нестатки —
Умови гибелi справжнi.
Народ, покинутий на злиднi,
Народ, плазуючий у млi,
Повинен стратить риси рiднi,
Безслiдно стертися з землi!
