Ти снивсь колись прапращуру мойому...
Категории
Оригинал
Ти снивсь колись прапращуру мойому...Перлина слiз, чи стрiли, чи вино,—
Та напував ти печенiга злого
В своïх степах таким вином давно...
Що ж, ти мiстиш i радощi, i болi,
I на шляху твойому квiтне мак.
Тебе — тому, хто щиро прагне волi,
Тому, хто прагне слави; а вiдтак
Наповнити життя останнiм змiстом,
Так, нiби смерть, мов щастя вiднайшли...
Твоя стрiла прошиє тонким свистом
Ранкове скло над степом запашним.
