БАЛАДА ПРО ВУЗЛИКИ
Категории
Оригинал
Була колись у мене баба Корупчиха,Менi i досi ïï руки свiтять.
Була баба Корупчиха темна, неграмотна,
Менi i досi ïï руки свiтять.
Пекла баба Корупчиха пироги з калиною,
Менi i досi свiт без неï темний.
Хто був голодний — приходив до Корупчихи.
Вона кожного вузликом надiляла.
Хто був холодний — грiвся у Корупчихи
I виносив од неï вузлик у пазусi.
Хто був безсовiсний, той лишався безсовiсним.
А вона кожного вузликом надiляла.
Як насняться менi сни чорнющi –
Прийде Корупчиха, розв'яже вузлик,
Як насняться менi сни солодкi з калиною,
Прийде Корупчиха, зав'яже ïх у вузлик.
Дуже журиться баба Корупчиха в могилi,
Руки ïй склали, не може зв'язати вузлика.
Я не вiрю у скатерки-самобранки,
Вiрю у вузлики баби Корупчихи.
Сам ïх бачив, сам ïх розв'язував
I зав'язав ïх навiки у пам'ятi.
А Корупчиха бiлою хустиною запиналася,
Вузлика пiд шию нiколи не зав'язувала,
А сховали ïï у позиченiй хустцi,
Бо своï вона у вузлики пов'язала...
