ПРОСТАКУ МУДРЕЦЬ НЕ В ЛАД, МУДРЕЦЮ ПРОСТАК НЕ РАД

Категории

1.   1 Лазар Баранович

Оригинал

Мудрого простий звичайно не любить,
Ще й дорiкає, за мудрiсть ту гудить,
Вiн йому заздрить, перечачи богу —
Мудрий бо в небо зна певну дорогу.
Простий є простим, i бути так має,
Сам що не вчився, то мудрого лає.
Мудрий чи ж винен, що простий науки
Взяти не втямив, лiнуючись, в руки?
Гiдний той шани, хто, працi доклавши,
Мудрiсть осилив, науки пiзнавши.
Шеляга варта простого глупота —
Мудрiсть осягне лиш вперта робота.
Мудростi цiну завжди мудрi знають,
Простi даремно громи в них вергають.
Тiльки ж i простiсть сiять може злотом,
Мудрiсть же скнiти нiкчемним болотом —
Простiсть та має Христу бути мила,
Мудростi скрита в тiй простостi сила.