Як дитиною, бувало

Категории

1.   1 Леся Украïнка

Оригинал

Як дитиною, бувало,
Упаду собi на лихо.
То хоч в серце бiль доходив,
Я собi вставала тихо.
Що, болить? — мене питали,
Але я не признавалась —
Я була малою горда, —
Щоб не плакать, я смiялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кiнчиться драма
I от-от зiрватись має
Гостра, злобна епiграма1, —
Безпощаднiй зброï смiху
Я боюся пiддаватись,
I, забувши давню гордiсть,
Плачу я, щоб не смiятись.
1 Епiграма — зле i дотепне зауваження про кого-небудь.
Коментар
Головна риса лiричноï героïнi вiрша (як i самоï авторки) — гордiсть, велика сила духу. Сльози вона вважає слабкiстю. Але проходить час, i героïня потрапляє в зовсiм iншу ситуацiю, протилежну. Коли ïй хочеться посмiятися над кимось, висмiяти якiсь вади, вона боïться образити людину й плаче, щоб не смiятись.

Метки

Як дитиною, бувало, ЛЕСЯ УКРАÏНКА, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, Я I СВIТ, Як дитиною, бувало, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ