Не бував ти у наших краях!
Категории
Оригинал
Не бував ти у наших краях!Там же небо — блакитнi простори.,.
Там степи, там могили, як гори.
А веснянiï ночi в гаях!..
Ах, хiба ж ти, хiба ти це знаєш,
Коли сам весь тремтиш, весь смiєшся, ридаєш.
Серце б'ється i б'ється в грудях...
Не бував ти у наших краях.
Не бував ти у наших краях,
Бо вiдтiль не таким би вернувся!
Чув про степ, що ген-ген простягнувся? —
Єсть там люди — й зросли у степах, —
Що не люблять, не вмiють ридати.
Що не можуть без пiснi i нивки зорати!
Тебе ж завжди я бачу в сльозах... —
Не бував ти у наших краях.
Коментар
Вiрш П. Тичини
Не бував ти у наших краях!— поетичне звертання до уявного спiвбесiдника. Лiричний герой говорить про свiй улюблений степ, де небо без краю, де високi козацькi могили-кургани. де живуть мужнi, працьовитi й спiвучi люди. Саме в них треба вчитися бути стiйкими в життєвих випробуваннях, любити свою батькiвщину.
