Сучасникам

Категории

1.   1 Олена Телiга

Оригинал

Не треба слiв! Хай буде тiльки дiло!
 Його роби — спокiйний i суворий,
 Не плутай душу у горiння тiла,
Сховай свiй бiль. Зломи раптовий порив.
 
Але для мене — у святiм союзi:
Душа i тiло, щастя з гострим болем.
Мiй бiль бринить, зате коли смiюся.
То смiх мiй рветься джерелом на волю!
 
Не лiчу слiв. Даю без мiри нiжнiсть.
 А може, в цьому й Є моя смiливiсть:
Палити серце в хуртовинi снiжнiй,
Купати душу у холоднiй зливi.
 
Вiтрами й сонцем Бог мiй шлях намiтив,
Та там, де треба, — я тверда й сувора.
О краю мiй, моïх ясних привiтiв
Не дiставав вiд мене жодний ворог.
 
Коментар
Лiрична героïня вiрша О. Телiги — сувора й спокiйна, зi стоïчним характером. Вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радiсть i горе, смiх i бiль. Вона щедра, i що вiддає — не мiряє. ïï серце загартоване в хуртовинi снiжнiй, у холоднiй зливi, вона поважає бiльше дiло, нiж слово — тверде, безкомпромiсне, вiрне, незрадливе.

Метки

Сучасникам, ОЛЕНА ТЕЛIГА, ЕМIГРАЦIЙНА ЛIТЕРАТУРА, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ОЛЕНА ТЕЛIГА , твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ