Мiсто
Василь Слапчук ()
Хати за руки побралися,
з села не випускають,
школа посерединi, як подоляночка.
Усiм класом сонце зустрiчали. Вперше закурив, не криючись,
як матiр на вальс запросив — знiяковiла,
злякалася, коли руку пiсля танцю вiдпустив, —
тепер уже назавжди,
хоча й музика не переставала.
Провела до зупинки, перевзувся з чобiт у черевики..
Шнурiвки зав'язуючи, у бiк мiста вклонився,
через плече не озирнувся.
А позаду мене село горiло,
заграва на все небо,
вiд недопалка мого зайнялося.
Я ж гадав, що це сонце надi мною сходить.
Вiршi
Мiсто
i
Село
пов'язанi спiльною тематикою: автор пропонує власне бачення сiльського та мiського побуту, погляди i майбутнє.
Мiсто, ВАСИЛЬ СЛАПЧУК, скорочено, стисло, уривки, у скороченому вигладi, коротко
