Менi однаково, чи буду

Категории

1.   1 Тарас Шевченко

Оригинал

Менi однаково, чи буду
Я жить в Украïнi, чи нi.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снiгу на чужинi —
Однаковiсiнько менi.
В неволi вирiс меж чужими,
I, неоплаканий своïми,
В неволi, плачучи, умру,
I все з собою заберу.
Малого слiду не покину
На нашiй славнiй Украïнi,
На нашiй — не своïй землi.
I не пом'яне батько з сином.
Не скаже синовi: Молись.
Молися, сину: за Вкраïну
Його замучили колись.
Менi однаково, чи буде
Той син молитися, чи нi...
Та не однаково менi.
Як Украïну злiï люде
Присплять, лукавi, i в огнi
Ïï, окраденую, збудять...
Ох, не однаково менi.
Коментар
Бiльшу частину свого життя Т. Шевченко прожив у неволi, звик страждати. Але нiколи не мирився з думкою про те, що його рiдний Край, Украïна, знаходиться у рабствi. Усiм серцем вiн прагнув допомогти — i картаючи панiв та царя гнiвним сатиричним словом, I звертаючись до серця й розуму освiченоï, заможноï частини суспiльства, i нагадуючи народовi про його славне козацьке минуле. Вiрш Менi однаково... виражає найглибшi патрiотичнi почуття поета, Ютового до самозречення заради щастя свого рiдного народу, заради волi Украïни.

Метки

Менi однаково, чи буду, ТАРАС ШЕВЧЕНКО, СВIТ УКРАÏНСЬКОÏ ПОЕЗIÏ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, Менi однаково, чи буду, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ